Чому Кремль не піде на енергетичне перемир’я: стратегія Путіна

Російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, зробить ставку на посилення далекобійних ударів по Україні взимку. З огляду на це, Кремль навряд чи погодиться на домовленості щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру, повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). 25 вересня Путін заявив, що Україна нібито прагне припинення ударів по енергооб’єктах, пов’язуючи це з масштабними атаками РФ та використанням модернізованих дронів «Герань». Російський лідер також зазначив, що Україна має «відчути» наслідки цих ударів, назвавши дії Києва «провокаційними» та такими, що загострюють ситуацію. Схожу думку висловив пов’язаний із Кремлем військовий блогер, який вважає, що удари по економічному та виробничому потенціалу України посилюють позиції РФ у переговорах, і виступив за продовження кампанії. В ISW нагадали, що ще в червні 2024 року Путін окреслив своє бачення перемоги, яке базується на виснаженні української оборони та примушенні Києва до вимог Москви. Аналітики зазначають, що у 2026 році Росія не досягла очікуваних результатів: з березня територіальні здобутки РФ мінімальні, тоді як українські сили провели успішні контрнаступи на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках. Існує припущення, що військове керівництво могло надавати Путіну викривлену інформацію про успіхи на фронті, проте визнання Кремлем просувань ЗСУ на північ і північний схід від Лимана може вказувати на потребу перегляду стратегії. Ймовірно, Росія посилить далекобійні атаки, щоб тиснути на Україну через удари по тилу та критичній інфраструктурі. Тому перспективи енергетичного перемир’я оцінюються як низькі, адже така домовленість обмежила б можливості РФ для зимової кампанії. В ISW вважають малоймовірним прогрес у переговорах чи поступки з боку Москви до завершення цієї кампанії взимку 2026–2027 років.