Європейський Союз поступово переходить від економічного об’єднання до структури з чітко вираженою безпековою складовою, що викликає занепокоєння в Росії та стає частиною її переговорної стратегії щодо України. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. Експерт зазначив, що гучні заяви російських посадовців, зокрема Дмитра Медведєва, слугують не лише офіційною позицією, а й стратегічним тестуванням для майбутніх переговорів. Такі висловлювання є сигналами для України, США та Європи, демонструючи можливі зміни в російській позиції на переговорах. Зокрема, Росія намагається просувати ідею, що Європейський Союз перетворюється на військовий союз, подібний до НАТО. Потапенко підкреслив, що частково ці твердження мають підґрунтя, оскільки ЄС дійсно зміцнює свою безпекову складову: з’являються нові інституції, розробляються стратегії безпеки, а також реалізуються миротворчі ініціативи. Напружені відносини зі США, зокрема заяви Дональда Трампа щодо НАТО, також впливають на ці процеси, спонукаючи Європу до більшої автономії в обороні. “На сьогоднішній день Європейський Союз є виключно соціально-економічним блоком, і це не викликає сумнівів. Особливо в умовах конфлікту з США, зокрема в контексті НАТО. Трамп навіть заявив, що йому не потрібні такі союзники. Тому йдеться про створення нових безпекових союзів в Європі”, — зазначив експерт. Він також наголосив, що позиції України та Росії залишаються кардинально різними, і їх зближення наразі є складним завданням. Росія постійно висуває нові вимоги — від обмеження української армії до відмови від інтеграції в західні структури. Ця тактика є частиною переговорного підходу Москви, коли вимоги постійно розширюються. “Візії української та російської сторін суттєво відрізняються, і як їх наблизити, наразі неясно. Хоча нещодавно повідомляли, що з 20 пунктів вже узгодили 18, потім 15, і залишилося лише два, а згодом один. Але тепер вони починають розходитися. Російська Федерація висуває нові вимоги, і, на мою думку, з часом вона продовжуватиме це робити. Це їхня переговорна тактика”, — підкреслив він. Потапенко також зазначив, що в Європі можуть формуватися нові союзи поза рамками НАТО та ЄС. Зокрема, йдеться про ініціативи за участю Великої Британії та країн Центральної Європи, до яких може приєднатися Україна. Такі формати можуть стати альтернативою існуючим механізмам безпеки, адже, за словами експерта, навіть формат “Рамштайн” функціонує окремо від НАТО. “Зараз можуть створюватися нові альянси поза НАТО, поза Євросоюзом, і це не обов’язково пов’язано. Наскільки це буде ефективно, чи буде краще, ніж НАТО, у спротиві Росії, адже НАТО не бере участі у цьому спротиві. Рамштайн — це абсолютно паралельна структура, створена американськими військовими під час адміністрації Байдена, з іншою політичною позицією. І в результаті інфраструктура НАТО не була використана для протидії російській агресії в Україні”, — зазначив експерт. “Апостроф” повідомляв, що блокування Ормузької протоки Іраном призвело не лише до енергетичної кризи в Європі, а й до глибокої кризи довіри в західному світі. Поки Лондон намагається згуртувати партнерів для силового розблокування стратегічного шляху, позиції ключових гравців — від США до Франції — залишаються роз’єднаними. Ситуація демонструє не лише агресивність іранського режиму, а й стратегічну непідготовленість Заходу до енергетичного шантажу, де економічні інтереси окремих країн часто переважають над глобальною безпекою. Велика Британія провела саміт за участю 35 країн, на якому обговорили шляхи пом’якшення кризи в Ормузькій протоці. Загроза безстрокового контролю Ірану над Ормузькою протокою спонукає країни Перської затоки переглядати дорогі плани будівництва трубопроводів в обхід протоки для продовження експорту нафти та газу. Президент США Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї для PURL, щоб змусити європейських союзників приєднатися до його коаліції для відновлення роботи Ормузької протоки після того, як отримав відмову від ЄС.
