Сучасні зміни цін на паливо не є наслідком спекуляцій. Зростання вартості пального викликане підвищенням цін на кордоні та закупівлею за високими березневими ставками. На ринку триває тривалий процес формування цін, пов’язаний із контрактами, логістикою та постачанням, тому зниження цін на нафту не відразу відображається на автозаправних станціях. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів паливний експерт, генеральний директор та засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він підкреслив, що паливні мережі наразі працюють на межі рентабельності, оскільки закупівельні ціни на кордоні зростали швидше за роздрібні. “Спекуляцій не було. Ринок зростав такими темпами, а пальне на кордоні підвищувалося так швидко, що мережі АЗС не встигали підвищувати ціни і досі працюють у мінус, адже закупівля пального в березні відбувалася за дуже високими цінами,” — пояснив Льоушкін. Він також зазначив, що зниження цін на нафту не веде до миттєвого падіння вартості пального на заправках, оскільки цей процес включає контрактування та логістику. “Це не відбувається миттєво після падіння цін на нафту. Це тривалий процес, що включає контрактування, постачання та логістичні процеси. Якщо ми розуміємо, що нафта впала в ціні вчора, то не варто очікувати, що ціни на пальне знизяться відразу,” — зауважив експерт. Льоушкін також вказав на те, що дефіцит дизельного пального спостерігається не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, і трейдери, керуючись ринковими умовами, встановлюють підвищені ціни на обмежені обсяги. “Дефіцит дизельного пального існує у всьому світі, зокрема в Європі. Коли пального не вистачає, ринкові закони починають діяти. Трейдери прагнуть отримати більше прибутку через дефіцит. Тому, якщо ви не купите за цю ціну, інший покупець зробить це,” — зазначив він. Експерт також підкреслив, що державне регулювання цін на паливо неможливе, оскільки закупівля за нижчими цінами для бізнесу не забезпечується, що може призвести до порожніх АЗС та фінансових збитків компаній. “Адміністративне регулювання призведе до порожніх АЗС. Немає можливості встановити граничну ціну. Бізнес страждає від нестачі обігових коштів, адже для закупівлі того ж обсягу пального потрібно вдвічі більше коштів. Кредитування практично відсутнє, а також є проблеми з нафтобазами, які горять. Бізнес не готовий до таких обмежень,” — підкреслив фахівець. Льоушкін резюмував, що найбільше від цінових коливань страждають логістичні та транспортні компанії, які опинилися між зростаючими витратами та неможливістю швидко підвищити вартість своїх послуг. “Апостроф” повідомляв, що, незважаючи на зростання цін на нафтопродукти та газ через події в Ірані, в Європі немає енергетичної кризи. Національні уряди швидко відреагували, і після формального перемир’я ціни почали знижуватися. Однак, попри очікування зниження цін на нафту на фоні заяв про перемир’я між США та Іраном, реальних передумов для стабілізації ринку наразі немає. Коливання вартості бареля зумовлені переважно емоційною реакцією інвесторів, тоді як ситуація в регіоні залишається напруженою, а ризики — високими.
