В Україні досі немає єдиного системного підходу до забезпечення енергетичної стійкості, що призводить до формування локальних “енергетичних острівців”, які не можуть ефективно взаємодіяти в кризових ситуаціях. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. Він підкреслив, що цифровізація сервісів для розрахунку вартості енергетичних послуг, таких як онлайн-калькулятори, є більше елементом зручності та піару, аніж реальним внеском у енергетичну стійкість чи підготовку до відключень. “Це дрібниця. Вона не впливає на підготовку до зими чи підвищення стійкості. Це просто зручність, один з багатьох інструментів. Це не впливає на енергетичну стійкість чи ефективність”, — пояснив він. Рябцев також зазначив, що покладатися на сонячну енергетику як основне джерело енергії не варто, оскільки її ефективність залежить від сезону. Влітку невеликі сонячні панелі можуть частково задовольняти потреби домогосподарств, але взимку їхня продуктивність різко знижується, що робить їх недостатніми для критичної інфраструктури, зокрема лікарень. “20 м² сонячних панелей в Київській області влітку можуть виробляти 220 кВт годин електричної енергії. Взимку ті ж самі 20 м² дають лише 40 кВт годин на місяць. Тому, якщо хтось реалізує багатомільйонні програми встановлення сонячних панелей на дахах лікарень, це гроші, витрачені даремно”, — зазначив він. Рябцев також акцентував на відсутності єдиного державного плану стійкості, що призводить до хаотичного виникнення “енергетичних острівців”, які не можуть підтримувати один одного в критичні моменти. “Ми отримаємо безліч енергетичних острівців в Україні, які не зможуть працювати разом і допомагати один одному. Я впевнений, що таких планів немає. А якщо їх немає, то всі ці онлайн чи офлайн інструменти — це просто піар, що ми до чогось готуємося”, — зазначив науковець. За словами експерта, киянам та ОСББ не варто очікувати допомоги від держави, а слід самостійно ініціювати отримання компенсацій для встановлення автономних джерел живлення, зокрема на газі або паливі. “Не варто чекати, що їм щось встановлять. Зараз потрібно брати ініціативу у свої руки. Нам потрібно автономне живлення. Звичайні накопичувачі енергії не вирішать ситуацію. Потрібні автономні системи, які працюють незалежно від об’єднаної енергосистеми. Це мають бути системи, які здатні працювати, коли все вимкнено. Ось що потрібно робити”, — підкреслив він. Він також зазначив, що першочерговим обов’язком міської влади є забезпечення повної автономності об’єктів водопостачання, без яких робота інших генераційних установок втрачає сенс. “Що залежить від Київської влади, то перше — забезпечити автономними джерелами живлення об’єкти критичної інфраструктури в Києві, передусім водоканал. Водоканал має працювати за будь-яких умов, за будь-яких обставин, за будь-яких відключень. Якщо це буде забезпечено, працюватимуть і інші когенераційні установки”, — зазначив Рябцев. “Апостроф” повідомляв, що відновлення великих ТЕЦ та розвиток децентралізованої генерації мають відбуватися паралельно, адже лише комплексний підхід дозволить уникнути дефіциту тепла та електроенергії в умовах війни. Зосередження лише на одному з цих напрямків може створити додаткові ризики для енергосистеми. Російські окупаційні війська продовжують системний терор проти критичної інфраструктури України, розширюючи коло цілей. Окрім традиційних атак на електроенергетику, які тепер спрямовані на створення дефіциту напередодні аномально спекотного літа, ворог почав прицільно атакувати об’єкти водозабезпечення великих міст-мільйонників. Підготовка Києва до майбутнього опалювального сезону в умовах постійних обстрілів вимагає поєднання відновлення великих об’єктів генерації та розбудови розподіленої мережі. Створення автономних енергоостровів у кожному районі столиці є реальним завданням, проте воно вимагає чіткої координації між урядом та місцевою владою, а також значних фінансових ресурсів.
