Болгарія є важливим постачальником снарядів радянських калібрів для України. Це один з найбільших виробників боєприпасів у Європі. У перші місяці після початку повномасштабного вторгнення болгарські снаряди забезпечували близько третини потреб українських військових. Ця допомога була критично важливою навесні та влітку 2022 року, коли західні країни лише починали постачання, а Україна швидко вичерпувала свої арсенали. Крім того, після атак на українські нафтосховища Болгарія постачала Україні пальне через Румунію. Таким чином, ця країна стала критично важливим партнером для України в останні роки. На парламентських виборах, що відбулися минулої неділі, перемогла коаліція «Прогресивна Болгарія» на чолі з колишнім президентом Руменом Радевим. Його політична сила отримала найбільшу кількість голосів і має можливість самостійно сформувати уряд. Хоча конституційної більшості немає, на практиці це не є критичним, оскільки для більшості рішень вона не потрібна. Таким чином, Радев матиме достатньо інструментів для самостійного управління країною. Проблема полягає в тому, що Румен Радев є проросійським політиком, і саме він вплине на відносини між Україною та Болгарією в найближчі роки. Його позиція відома: він виступає проти будь-якої підтримки України і неодноразово заявляв, що постачання зброї робить Болгарію стороною війни. На посаді президента він накладав вето на рішення щодо військової допомоги Україні, виступав проти розширення санкцій проти Росії та за відновлення закупівель російської нафти. Отже, його реальна влада в Болгарії є ризиком для України. Водночас важко передбачити, як зміниться політика Болгарії щодо України з новим урядом. На відміну від Угорщини, українська тема не була ключовою в передвиборчій кампанії. Радев переміг на антикорупційній риториці, що ускладнює чітке окреслення програми майбутнього уряду. Проте малоймовірно, що він зможе зупинити військові контракти на постачання зброї Україні. Болгарські підприємства ВПК працюють на повну потужність, а значна частина поставок іде до України через посередників. Припинення цих контрактів призведе до втрати робочих місць і мільярдних збитків, які Болгарія навряд чи може собі дозволити. Країна нещодавно перестала бути найбіднішою в ЄС (тепер це місце посідає Угорщина), тому відмова від прибутків військово-промислового сектору виглядає малореалістичною. Найбільшим ризиком є можливе використання Болгарією права вето на рішення ЄС щодо України, що стосується не лише інтеграції до ЄС і НАТО, а й санкційних пакетів, фінансової допомоги та інших рішень. Проте досвід останніх років показує, що навіть з такими політиками, як Віктор Орбан, Євросоюз знаходить способи обходити блокування. Це відбувається через замороження фінансування, обмеження доступу до фондів та інші механізми тиску. Як наслідок, не було ситуації, коли ЄС не зміг ухвалити рішення виключно через позицію однієї країни. Такі дії можуть уповільнити процеси, але не блокують їх повністю. Тому, незважаючи на результати виборів у Болгарії та прихід до влади проросійських сил, Україна, ймовірно, зможе зберегти як поставки боєприпасів, так і просування в напрямку європейської інтеграції. Головне — не допустити власних помилок, що, як відомо, не завжди вдається українській владі.
