Богдан Андріїв, мер Ужгорода, вже понад 10 років займає свою посаду, з яких більше чотирьох років припадає на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Перші шість років він зосереджувався на локальних проблемах, але з 24 лютого 2022 року до них додалися значні глобальні виклики. Під їхнім впливом обласний центр на заході України став найбезпечнішим містом для релокації бізнесів та переселення внутрішньо переміщених осіб, а також має перевагу у вигляді відсутності комендантської години.
У розмові з “Апострофом” Андріїв обговорює найбільшу проблему міста, ставлення до вилучення військового ПДФО з міського бюджету, свою заробітну плату та питання про те, чи є Ужгород Будапештом.
– Пане Богдане, ви почали 11-й рік на посту мера. Які досягнення та виклики ви можете виділити на сьогодні?
– Перш за все, це підтримка Збройних сил. Говорити про глобальні речі ми не можемо, адже триває війна. Проте, цього року ми отримаємо 9 електробусів на гроші від Європейського інвестиційного банку, які очікуються в Ужгороді до кінця року. Це грантовий проєкт. Також з державного бюджету нам виділили 36 мільйонів на добудову ще одного корпусу 19-ї школи, розрахованого на 400 учнів.
– 36 мільйонів – це значна сума…
– Так. Наразі реалізується проєкт капітального ремонту вулиці Карпатської України, головної логістичної артерії, що в’їжджає до міста з боку Мукачева. Ремонт коштуватиме близько 80 мільйонів. Крім того, щомісячно виділяємо кошти для Збройних сил.
– Це дуже добре.
– Цього року ми вже передали 39,6 млн грн. Робимо все можливе відповідно до бюджету міста.
– Минулого року ви були у відрядженнях 37 днів, найбільше в Угорщині, Німеччині та Польщі. Скільки коштів витрачено на ці поїздки?
– Жодних коштів з міського бюджету на закордонні відрядження не виділялося. Я їздив за власний рахунок.
– Які результати цих поїздок для міста?
– Закордонні відрядження, навіть під час війни, є важливими для залучення фінансової, гуманітарної та технічної підтримки для громади. Більшість генераторів у наших школах та лікарнях – це гуманітарна допомога від міжнародних партнерів, зокрема, Німеччини, нашого міста-побратима Дармштадта.
Нове партнерство з чеським Брно вже має практичні результати: громада отримала два автобуси для міських потреб і техніку для прибирання. У вересні 2025 року ми підписали угоду про співпрацю з ІІІ районом Будапешта, що передбачає співпрацю в культурі, спорті, освіті та розвитку інфраструктури.
– У місті продовжують працювати приватні перевізники, які обслуговують пасажирів лише готівкою. Чи можливо вивести весь транспорт з тіні, використовуючи картки?
– У червні 2025 року в Ужгороді завершили етап запуску електронного квитка. Встановлено валідатори на всіх автобусах, і в кожному можна розрахуватися безконтактно.
– Яка наразі найскладніша проблема міста?
– Це питання вартості водопостачання та водовідведення. У нас 44 гривні за куб, а обґрунтований тариф становить 75 гривень.
– Скільки ви заробляєте?
– Моя зарплата становить близько 60–70 тисяч гривень. На руки отримую 59, а нараховують 76 тисяч.
– Яка ситуація з будинком 1938 року на площі Петефі?
– Цей будинок потребує реставрації. Він є у переліку тих, що потребують ремонту, але з початком війни ми не можемо виділяти на це кошти.
– Чи плануєте оновлювати генплан міста?
– Генеральний план допрацьовується, враховуючи нові реалії, зокрема релокацію підприємств.
– Як плануєте вирішувати проблему з переїздом під залізничним мостом, який затоплює під час дощів?
– Це питання потребує великих витрат. Під час аномальних злив мережа переповнюється, і ми виставляємо знак про об’їзд.
– Скільки грошей ви недоотримали через вилучення військового ПДФО?
– За минулий рік ми недоотримали 300 мільйонів гривень. Влада вирішила спрямувати цей податок у державний бюджет.
– Скільки переселенців зараз у місті?
– Офіційно зареєстровано 29 тисяч переселенців. Ми відремонтували приміщення поліклініки для їхнього проживання.
– Які у вас стосунки з обласною владою?
– У нас хороші ділові стосунки, ми спілкуємося щодня.
– Чи є у вас думка щодо відносин з Будапештом?
– Наше завдання – жити мирно з сусідами. Це питання не входить до нашої компетенції.
– Які плани на цей рік для міста?
– Пріоритет – підтримка Збройних сил України. Також зосереджуємося на соціальній підтримці, забезпеченні роботи критичної інфраструктури та покращенні громадського транспорту. Серед запланованого – капітальний ремонт пішохідного мосту та площ.
– Як змінився Ужгород за останні 4 роки?
– Найбільша зміна – нова соціальна роль Ужгорода. Місто стало важливим майданчиком для релокації бізнесу, що дало новий імпульс економічному розвитку.