У Росії посилюється суспільне невдоволення через затяжну війну проти України, економічні труднощі та дедалі жорсткіші обмеження доступу до інтернету. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на соціологічні дані та оцінки експертів.
За інформацією найбільшої державної соціологічної служби РФ – ВЦВГД, рівень схвалення діяльності Володимира Путіна знизився до 65,6%. Це найнижчий показник від початку війни, а від початку року падіння перевищило 12 відсоткових пунктів. Водночас аналітики наголошують, що в умовах авторитарної системи точно оцінити реальні настрої суспільства складно, оскільки на це впливають репресії проти опонентів і законодавча заборона критики війни.
Попри це, якщо порівнювати нинішні показники з попередніми піковими рівнями підтримки до 80–88%, теперішня динаміка, за оцінками спостерігачів, може свідчити про зростання втоми населення від війни, яка триває вже кілька років, а також від відсутності прогресу на переговорному треку.
Економічний тиск також наростає. Санкції, високі процентні ставки та структурні проблеми дедалі більше позначаються на доходах населення і бізнесу. Додаткове роздратування викликають цифрові обмеження та посилення контролю над інтернетом, який тривалий час залишався однією з найбільш доступних частин інформаційного простору в країні.
Як зазначив один із російських чиновників, який погодився говорити анонімно, у суспільстві зростає відчуття виснаження через війну: “Багатьом здається, що це триває надто довго”. Він також порівняв тривалість конфлікту з історичними війнами, наголосивши, що відсутність відчутного результату лише посилює розчарування.
Критичні оцінки економічної політики влади дедалі частіше лунають і всередині самої Росії. На економічних форумах представники бізнесу та експертного середовища відкрито говорять про спад і про втрату зв’язку між владою та реальним сектором.
Окремі економісти звертають увагу на уповільнення зростання, високу інфляцію та зниження інвестиційної активності. За їхніми оцінками, зростання цін значно випереджає темпи економічного розвитку, що веде до скорочення реальних доходів населення.
Одночасно посилюється тиск на бізнес: збільшується заборгованість компаній і податкові борги, а фінансова система демонструє ознаки перевантаження. Експерти застерігають, що надалі економіка може сповільнитися ще більше, а також не виключають можливу рецесію.
Для населення це проявляється у скороченні витрат і зменшенні споживчої активності. Водночас частина економістів зазначає, що російську економіку частково підтримують високі ціни на енергоносії, однак цього може виявитися недостатньо для довгострокової стабільності.
Окремим чинником тиску залишаються українські атаки на інфраструктуру нафтопереробки та експорту, які впливають на обсяги видобутку і доходи бюджету.
На цьому тлі в суспільстві зростає роздратування через обмеження цифрових сервісів. Частина громадян порівнює ситуацію з новою “інформаційною ізоляцією”, яка, на їхню думку, впливає на повсякденне життя і доступ до звичних онлайн-інструментів.
Попри посилення критики, експерти наголошують, що політична система залишається контрольованою, а ознак швидких змін режиму наразі не видно. Водночас соціальна напруга поступово зростає, а невизначеність щодо тривалості війни та економічного курсу лише підсилює ці тенденції.
Раніше ми писали, що російські окупаційні війська змінюють тактику застосування безпілотників, дедалі частіше використовуючи дешеві дрони типу “Молнія” для атак у прифронтовій зоні. Попри низьку вартість, такі апарати створюють суттєве навантаження на українську систему тактичної ППО та змушують шукати нові підходи до радіоелектронної боротьби (РЕБ) і виявлення цілей.