Згадка про Україну не є виходом з переговорів. Про Китай та Індію Трамп навіть не згадав. Причина в тому, що на міжнародному полі у Трампа практично немає козирів. Рішення Верховного суду США про скасування тарифів вибило головний аргумент Трампа в міжнародній політиці. США виходять на квітневі переговори з Китаєм явно в слабкій позиції. Тарифів вже нема, а система, при якій США контролюють ціноутворення та логістику світової нафти, ще не створена. Тема тарифів мала стати одним із ключових стовпів виборчої кампанії Трампа. Але зараз Трампу доведеться змінювати не лише зовнішню стратегію, але й внутрішню гру. Фронда трьох суддів Верховного суду (двоє з них були призначені Трампом) є лише вершиною айсберга. Можна вже говорити про реальну фронду всередині республіканської партії, яка в певний момент може перейти з латентного у відкритий стан. У промові Трамп мало говорив неправди. Фактчекери переважно фіксували перебільшення і певні перетягування на себе здобутків попередника. Трамп чітко сконцентрувався на позитивній динаміці в питаннях безробіття, росту ринків і «покращення життя вже сьогодні». Відсутність акцентів у міжнародній політиці говорить лише про роль зовнішньої політики в майбутніх виборах. Міжнародна політика виглядає як опціональна історія в виборах. Ще раз повторю, що Трамп не може вийти з українських переговорів. Україна займає важливе місце в політичному порядку денного і «загубити» це питання неможливо. Конфігурація тиску на Китай, відрив Росії від Китаю, створення абсолютного домінування в обох Америках, домінування в нафтовому секторі світу та питання «заробляння на Європі» після тарифного рішення стають складнішими. Гойдалки триватимуть і далі.
