Європейський Союз фактично не має дієвих механізмів, які дозволяли б виявляти російських військових серед відвідувачів та мігрантів. Значною перешкодою для такого контролю залишаються відкриті кордони та сама специфіка Шенгенської системи.
Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив політичний оглядач Геннадій Дубов.
За його словами, головна проблема пов’язана насамперед із технічною складністю ідентифікації. Люди, які звертаються по візи, як правило, не зазначають своєї належності до армії, а повних відкритих реєстрів військовослужбовців не існує. Хоча зміни до Шенгенської угоди теоретично можливі, на практиці відстежувати таких осіб надзвичайно важко. При цьому певні обмеження на виїзд уже запроваджені самою Росією — передусім для носіїв держтаємниці та представників силових структур.
Як підкреслив фахівець, повна прозорість кордонів у межах Європейського Союзу значною мірою ускладнює сам контроль. За його оцінкою, створити умовний європейський айс, який на території ЄС затримував би людей і, наприклад, депортував би їх за відсутності легального статусу, нині фактично неможливо через саму специфіку Європейського Союзу.
Дубов також зазначив, що відкриті внутрішні кордони суттєво обмежують контроль за пересуванням людей усередині ЄС, особливо на тлі значних міграційних потоків. Саме тому ця тема виходить за рамки безпекового питання і впирається у базову дилему: чи рухатиметься Євросоюз до більшої централізації, чи збережеться як децентралізоване об’єднання.
За словами оглядача, єдиної позиції серед країн ЄС із цього приводу немає. Менші держави Східної Європи, зокрема Польща, Румунія та Болгарія, більше схиляються до збереження чинної моделі, оскільки остерігаються втрати впливу. Натомість великі країни, серед яких Франція та Німеччина, зацікавлені у глибшій централізації, яка дала б їм додаткові важелі впливу.
Експерт наголосив, що Австрія, наприклад, може й надалі використовувати свою роль майданчика для неформальних контактів, зокрема і з російською стороною, розглядаючи це як власну конкурентну перевагу, попри безпекові ризики.
Як пояснив політичний оглядач, Австрія настільки, наскільки зможе, намагатиметься зберігати такі конкурентні переваги. Якщо для інших це може виглядати через моральну призму, то для неї йдеться про інтереси та про перевагу, яка тривалий час існувала в цій країні, і відмовлятися від неї просто так там не захочуть.
Він додав, що найбільшу зацікавленість у зміні підходів демонструють саме великі держави — Франція, Німеччина, а також частково Іспанія та Італія. Водночас це питання стосується не лише безпеки, а й фінансів та контролю над оборонними бюджетами.
Дубов зазначив, що створення нової армії — це не лише питання безпеки, а й питання бюджетів та того, хто саме їх буде засвоювати. Суттєва частина цих коштів, за його словами, має залишатися всередині Європейського Союзу і бути освоєна відповідними виробниками саме там. Сьогодні, як він зауважив, перекосу в той чи інший бік не спостерігається, а між євроскептиками та євроцентралізаторами склався певний клінч.
Підсумовуючи, експерт сказав, що нині Європейський Союз перебуває у стані стратегічного вибору між поглибленням інтеграції та збереженням нинішньої моделі, і саме це визначатиме подальші рішення у сфері безпеки.
“Апостроф” повідомляв, що прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал у коментарі Euronews заявив: російські військовослужбовці, які брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну, мають бути позбавлені права в’їзду до Шенгенської зони.