Бойові дії США проти Ірану та війна Росії проти України оголили значні обмеження американського військово-промислового комплексу в темпах створення боєприпасів. Згідно з матеріалом CBS, навіть маючи колосальні фінансові ресурси, Сполученим Штатам доведеться стикатися з труднощами під час швидкого поповнення військових арсеналів у разі затяжного масштабного конфлікту. Яскравим прикладом є американські ракети-перехоплювачі Patriot. Журналістам у штаб-квартирі Lockheed Martin в Арканзасі показали нову модифікацію боєприпасу для знищення балістичних ракет шляхом прямого зіткнення на великій швидкості. Вартість одиниці складає близько $4 млн. На сьогодні Lockheed Martin здатна випускати приблизно 750 таких виріб на рік, тоді як під час протистояння з Іраном американські армійці витратили близько 1500 одиниць, що вдвічі перевищує річну потужність підприємства. Марк Кансіан із Центру стратегічних та міжнародних досліджень підрахував, що загальна ціна використаних проти Ірану боєприпасів досягає приблизно $25 млрд, враховуючи не лише ракети Patriot, а й інші дорогі системи на кшталт THAAD, Tomahawk та PrSM. Експерт підкреслює, що український досвід виявився тривожним дзвінком щодо здатності оборонки підтримувати тривалу війну. Він пояснив, що ситуація показала відсутність достатніх арсеналів і ресурсів для постачань під час затяжних бойових дій. Водночас наявних запасів має вистачити для продовження поточного конфлікту з Іраном, але масштабна сутичка з Китаєм створить набагато серйозніші виклики. Кансіан зауважив, що забезпечення боєприпасами першого місяця є можливим, проте перехід до другого, третього чи четвертого місяця стане величезною проблемою. Хоча Пентагон заперечує наявність критичного дефіциту, він вимагає від виробників зброї прискорити темпи до військових показників. Корпорація Lockheed Martin вже анонсувала плани підняти виробництво перехоплювачів Patriot із 750 до 2000 одиниць щорічно, збільшуючи змінам кількість робітників та автоматизуючи процес. Попри це, випуск готових ракет залежить від розгалуженого ланцюга постачання: складання однієї ракети триває близько шести тижнів, а виготовлення приблизно 4000 необхідних компонентів може затягнутися до двох років. Партнерська мережа Lockheed Martin нараховує від 500 до 1000 постачальників, тому затримка єдиної деталі здатна зупинити весь цикл. Подібні перешкоди стосуються і ракетних двигунів: компанія L3Harris майже вдвічі збільшила їх випуск і зводить новий автоматизований завод, однак запуск очікується лише приблизно за 16 місяців. Одним зі шляхів вирішення Міністерство оборони США вбачає перехід на простіші та дешевші боєприпаси у великих обсягах. Зокрема, стартап CoAspire розробляє крилату ракету вартістю лише кілька сотень тисяч доларів. Вона поступається складним аналогам за потужністю та дальністю, але орієнтована на масове виробництво. Конструкція включає близько 200 деталей, частина з яких є комерційними компонентами, а Пентагон планує замовити приблизно 10 тисяч таких снарядів у CoAspire та інших компаній. Керівник фірми Даг Деннені зауважує, що навіть найновіші системи протиповітряної оборони не зможуть легко відбити масовані удари тисяч відносно дешевих ракет. Отже, американський ВПК поступово переорієнтовується на поєднання дорогих високоточних систем із бюджетними боєприпасами серійного випуску. Однак ліквідувати наявний дефіцит миттєво не вдасться, і за прогнозом Кансіана, США знадобиться від одного до п’яти років для повернення довоєнних запасів залежно від типу озброєння. Тим часом, поки Україна вдосконалювала методи боротьби з російськими дронами, РФ зуміла налагодити випуск нового покоління недорогих високоточних засобів значно швидше, ніж це роблять Україна та Сполучені Штати.
