Причини протестів в Україні: погляд соціологів

Під час презентації результатів соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність» директор Інституту Фронтира Євген Глібовицький зазначив, що причиною протесту, який відбувся в липні минулого року, були не НАБУ та САП, а бажання людей продемонструвати владі межі. Лише 20% учасників мітингів говорили про захист антикорупційних органів. Глібовицький також підкреслив, що антикорупційні органи нині функціонують у політичній площині, а не в правовій. Багато людей вийшли на акцію протесту, переважно через заклики відомих блогерів у соціальних мережах, які закликали захищати демократію. Серед них були Найєм, Лачен, Притула, Стерненко та інші. Тимофій Брік, очільник Київської школи економіки, зазначив, що основною мотивацією протестуючих було бажання захистити демократію, підтримати ЄС та виступити проти свавілля влади. Глібовицький також вказав, що питання на мітингах не стосувалося НАБУ та САП, це було лише привід. Він вважає, що оцінка внеску НАБУ в боротьбу з корупцією українським суспільством була б надмірною. Глібовицький підкреслив, що НАБУ діє в політичній площині, що є серйозною проблемою. Він запитав, яким чином можна досягти сталої безпеки, і якщо антикорупція не відповідає на це питання, то потрібно шукати нові підходи. Експрокурор САП Станіслав Броневицький прокоментував думки соціологів, зазначивши, що багато людей хочуть, щоб антикорупційні інституції працювали, але існуючі практики створюють загрозу для суспільства. Він підкреслив, що це вже не просто ризик, а пряма загроза, яку потрібно усунути. Броневицький також вказав на те, що НАБУ частково стало політичним гравцем, і коли це обговорюється публічно, відповідь є закритістю та ілюзією відсутності проблем. Він звернув увагу на численні процесуальні порушення в діяльності цих структур, зокрема на зловживання та недоброчесність. Броневицький вважає, що це відбувається через втягування керівників НАБУ та САП у політичні ігри. Нагадаємо, на тлі скандалу з фіктивним усиновленням дитини, в якому звинувачують директора НАБУ Семена Кривоноса, віцепрем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що збереження щорічного формату аудиту НАБУ є обґрунтованим. Антикорупційні активісти ж назвали цю спробу тиском.