Президент США Дональд Трамп опинився в складній політичній ситуації через загострення конфлікту з Іраном. Він не має достатніх важелів для тиску на Тегеран, але водночас не може дозволити собі відступ, адже це призведе до втрати його іміджу. Дії Вашингтона частково спричинили нинішню кризу з блокуванням Ормузької протоки. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів аналітик програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма” Євген Костогризов.
За його словами, фактично відбувається майже повне блокування протоки для комерційного судноплавства, що має серйозні наслідки для світового енергетичного ринку. Ускладнення транспортування нафти з Перської затоки призводить до дефіциту, який коливається від 7 до 10, а в деяких випадках до 13 мільйонів барелів на добу. Це підтримує високі світові ціни на нафту та створює додаткову економічну нестабільність.
Аналітик підкреслює, що Іран свідомо затягує конфлікт, сподіваючись на виснаження США — як фінансове, так і політичне. Ця ситуація має пряму паралель з діями Росії в Україні. “Іранці, на мою думку, обрали стратегію виснаження, щоб змусити американців втомитися. Це нагадує те, що робить Росія в переговорах з нами. Іранці впевнені, що мають свої козирі, а саме — відмову підкорятися умовам США. Американці, здається, вже вичерпали всі можливості, окрім застосування ядерної зброї”, — зазначив він.
Експерт наголосив, що Трамп опинився в складній ситуації. З одного боку, він не має достатніх важелів, щоб змусити Іран піти на поступки, а з іншого — не може публічно визнати свою невдачу або вийти з конфлікту без результату. Більше того, дії США, зокрема військовий тиск на Іран, частково призвели до блокування Ормузької протоки, що ускладнює можливість відступу без втрати політичного іміджу. “Він не може цього зробити, оскільки сам погіршив ситуацію. Його дії, такі як напад на Іран, призвели до блокування протоки. Він боїться, що це стане величезним ударом по його репутації. Крім того, він переживає, що міжнародні партнери почнуть вести з ним справи в гіршому форматі. Саме це, на жаль, змушує його продовжувати бойові дії”, — підкреслив аналітик.
Костогризов також зазначив, що теоретично найкращим виходом для США могло б стати оголошення про досягнення певної “перемоги” з подальшим згортанням операції. Однак реалізувати цей сценарій складно, оскільки контроль Ірану над протокою та невирішені стратегічні питання, зокрема ядерна програма, ускладнюють можливість зробити це без репутаційних втрат. “США не погодяться на завершення без реалізації хоча б частини своїх інтересів у цій війні, таких як знищення ядерного потенціалу Ірану і розблокування Ормузької протоки. Поки цього не буде досягнуто, американці не підуть на жодні поступки. Тому, на жаль, це залежатиме лише від політичної волі американців, і, зокрема, від волі президента Трампа”, — зазначив він.
Костогризов також додав, що окремі країни чи посередники навряд чи зможуть суттєво вплинути на ситуацію. Реальним фактором тиску могла б стати широка міжнародна коаліція, до якої увійшли б європейські держави, країни Близького Сходу та союзники США. Проте формування такої коаліції виглядає малоймовірним через розбіжності в інтересах і складність узгодження спільної позиції.
“Апостроф” повідомляв, що Сполучені Штати Америки значно вичерпали свої запаси ракет під час військового конфлікту з Іраном. За новими розрахунками, лише за сім тижнів бойових дій країна використала майже половину наявних боєприпасів для систем протиповітряної оборони та точних ударів. Сполучені Штати попередили європейських партнерів про затримки у поставках зброї за раніше підписаними контрактами. Причиною стали дефіцит боєприпасів та озброєння, які США наразі масово використовують у війні проти Ірану на Близькому Сході.