Усвідомлення загострення ситуації на Близькому Сході викликало занепокоєння серед провідних світових держав, які прагнуть стабілізувати ціни на нафту. Про це повідомляє “Апостроф”.
28 лютого США розпочали військові дії проти Ірану, який у відповідь здійснював обстріли американських військових об’єктів та енергетичних об’єктів союзників. Іран також погрожував заблокувати Ормузьку протоку, через яку транспортується близько 20% світових поставок нафти.
Ці обставини призвели до зростання цін на нафту. Північноморська Brent подорожчала з $70/барель до $80/барель, американська WTI – з $65/барель до $75/барель.
Якщо гостра фаза конфлікту триватиме близько місяця, як прогнозує президент США Дональд Трамп, нафтові котирування повернуться до попередніх значень. У разі затяжності конфлікту, існують можливості для стабілізації нафтових цін.
“Трампу зараз не потрібні високі ціни на нафту і, відповідно, на пальне на американському ринку (через наближення виборів до Конгресу),” – пояснив у розмові з виданням президент Центру глобалістики “Стратегія ХХI” Михайло Гончар. – “Китаю також не потрібна висока ціна нафти, оскільки його економіка перебуває в досить хиткому стані”.
Якщо Китай зіткнеться з рецесією, це негативно вплине на світову економіку, і ціни на нафту та іншу сировину обваляться.
Історія знає приклади тривалих військових протистоянь, зокрема ірано-іракської війни (1980-1988 років) та “Танкерної війни” (1984-1987 років), коли ціни на нафту спочатку зростали, а потім різко знижувалися.