Ліза Кудроу поділилася своїми переживаннями під час роботи над культовим серіалом “Друзі”, зазначивши, що відчувала себе недооціненою і часто залишалася поза увагою навіть у професійному середовищі. В інтерв’ю вона розповіла, що під час зйомок до неї ставилися інакше, ніж до інших учасників основного складу: “Нікому не було до мене діла. Були певні відділи [мого агентства талантів], які просто називали мене ‘шостим другом’.” За її словами, тоді ніхто не мав чіткого бачення її кар’єри після серіалу. “Не було жодного уявлення про мене і жодних очікувань щодо того, якою може бути моя кар’єра. Було лише щось на кшталт ‘Боже, як їй пощастило потрапити в це шоу’.” Водночас акторка зазначила, що така ситуація дала їй певну свободу у виборі ролей. Вона змогла спробувати себе в різних проєктах, зокрема у фільмах “Мати” 1996 року, “Годинникові спостерігачі” 1997 року та “Аналізуючи це” 1999 року. Остання стрічка, у якій також зіграли Роберт Де Ніро та Біллі Крістал, стала переломним моментом у її кар’єрі. Саме тоді, за словами Кудроу, “агенти і люди з індустрії почали кружляти, намагаючись залучити мене до романтичних комедій та подібних проєктів.” Серіал “Друзі” виходив впродовж десяти сезонів з 1994 по 2004 рік і розповідав про життя шести друзів у Нью-Йорку. Разом із Кудроу в ньому знімалися Дженніфер Еністон, Кортні Кокс, Девід Швіммер, Метт Леблан і покійний Меттью Перрі. У 1998 році Ліза Кудроу отримала премію “Еммі” за найкращу жіночу роль другого плану в комедійному серіалі за образ Фібі Буффе. Попри популярність персонажки, акторка зазначила, що її часто неправильно сприймали: “У той час це було щось на кшталт ‘Вона така дурненька. Чому ти граєш лише дурненьких?’ І я думала ‘Вона дурненька?’ Для мене вона такою не була.” Вона також підкреслила, що саме участь у “Друзях” відкрила для неї можливості створювати власні проєкти в майбутньому. “Тому що я була в ‘Друзях’, я змогла створювати власні шоу, які не мали бути такими ж великими, як ‘Друзі’, тому я могла зробити щось на кшталт ‘Повернення’ або ‘Веб-терапія’, і це було справді важливо для мене.”
