Протягом перших 100 днів на посаді голови Офісу президента Кирило Буданов продемонстрував прагнення до практичних дій та намагання перевести державну систему в більш активний режим. Як зазначається у матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів», він підкреслив важливість дії: «Дія — основа всього: з дій та їхніх наслідків складається цей світ, і лише дія призведе до результату». Ця думка прозвучала під час зустрічі зі студентами Kyiv School of Economics і стала відображенням його підходу в перші місяці роботи на Банковій, де акцент робився не на риториці, а на конкретних діях і результатах.
Одним із ключових напрямків його роботи стала активна участь у переговорах. Це не лише стосується залученості, а й спроби змінити саму логіку переговорного процесу — перейти від формальної присутності до досягнення реальних результатів, повернувши Україні статус повноцінного учасника міжнародного діалогу. Одночасно було централізовано процес обміну полоненими, в результаті чого додому повернули 659 українців, а цей напрямок інтегрували в ширший переговорний трек. Внаслідок цього гуманітарні питання все більше виходять на рівень міжнародної дипломатії за участі партнерів.
Важливим зовнішньополітичним кроком стало формування стратегії розширення присутності України в Африці. Після міжвідомчої наради за участі МЗС, СЗР та ГУР було оголошено про створення системної політики щодо країн континенту та Глобального Півдня, що включає визначення пріоритетів і механізмів просування інтересів України.
Серед внутрішніх ініціатив варто відзначити створення Національного пантеону, що передбачає повернення праху видатних українців на Батьківщину та формування в Києві символічного простору для історичної пам’яті. За попередніми даними, вже ідентифіковано десятки таких поховань у різних країнах світу.
Окремий блок рішень стосується економіки. Буданов очолив Раду з питань підтримки підприємництва, заявивши про підхід, згідно з яким економіка розглядається як складова національної безпеки. Це передбачає зміну ролі держави — від контролюючого органу до партнера для бізнесу. У соціальному напрямі акцент зроблено на програмі доступного житла «єОселя», яка вже охопила понад 24 тисячі родин. Тема житла розглядається як інструмент повернення українців, підтримки військових і відновлення економіки.
Серед пріоритетів також є збереження культурної спадщини, де культура розглядається не лише як гуманітарна сфера, а й як елемент безпеки та міжнародного позиціювання України. У сфері ветеранської політики ініційовано зміну підходу: від моделі соціальної допомоги до інтеграції ветеранів як активного ресурсу держави, з акцентом на їхню роль у розвитку громад та повоєнній відбудові.
Окрему увагу приділено співпраці з релігійними організаціями, де церква розглядається як партнер у гуманітарних питаннях, підтримці військових та протидії російському впливу в духовній сфері. Ключовим управлінським рішенням стало переформатування Офісу президента, що передбачає зменшення внутрішніх конфліктів, посилення координації та перехід до більш відкритої взаємодії з парламентом. В цілому, основні зміни зводяться до трьох аспектів: швидкість ухвалення рішень, чітка вертикаль відповідальності та опора на глибоку аналітику. Таким чином, Офіс президента поступово переходить від реактивної моделі до проактивної, з фокусом на результат.