Китай представив модернізовану крилату ракету наземного базування CJ-10, дальність якої перевищує 2000 кілометрів. Це помітно посилює спроможності країни завдавати високоточних ударів на великій відстані. Про це повідомляє Army Recognition.
Як зазначає видання, ракета, відома також як DF-10, є дозвуковою і призначена для точного ураження наземних цілей. В її основі — багаторівнева система наведення, яка поєднує інерційну навігацію, супутникові технології, ймовірно систему BeiDou, а також рельєфне орієнтування TERCOM. Завдяки цьому ракета здатна зберігати точність навіть за відсутності GPS.
Така схема наведення робить систему більш стійкою до радіоелектронного впливу та перешкод. У сучасних бойових умовах це має особливе значення, оскільки контроль над електромагнітним середовищем відіграє важливу роль.
У порівнянні з попередніми версіями CJ-10, дальність яких оцінювали приблизно у 1500 км, оновлена модифікація демонструє суттєвий розвиток. Йдеться про вдосконалений двигун, вищу надійність систем наведення та розвиток засобів електронної протидії. Крім того, очікується, що точніше картографування та покращена обробка даних дають змогу прокладати ефективніші маршрути польоту на малих висотах, зменшуючи ймовірність виявлення радарами.
Збільшення дальності до понад 2000 км розширює перелік потенційних цілей для китайських сил. Серед них — командні пункти, авіабази, логістичні центри та укріплені об’єкти в глибині території противника.
Водночас Defense Express зазначає, що Китай може мати до 70 мобільних наземних пускових установок для цих ракет. За оцінками з відкритих джерел, загальний арсенал CJ-10 наземного базування може налічувати від 200 до 500 одиниць.
Аналітики також вказують на конструктивну схожість цієї системи з радянськими розробками, зокрема з комплексом РК-55 “Рельєф” і крилатими ракетами типу Х-55.
CJ-10 існує у кількох варіантах базування. Наземна версія перебуває на озброєнні Китаю з 2006 року, морська — приблизно з 2012-го, а повітряна, адаптована під бомбардувальники H-6, створені на основі Ту-16, — орієнтовно з 2015 року.
Раніше міністерство торгівлі Китаю різко відреагувало на включення низки китайських компаній до нового пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії, заявивши про “рішучий протест” і попередивши про можливі наслідки для ЄС.