Руслан Кравченко, який виїхав за кордон перед розглядом питання про його відставку, може зіткнутися з юридичними наслідками як після повернення, так і перебуваючи за межами України. Політичне керівництво держави могло знати про намір Кравченка виїхати, але не вжило заходів для його звільнення до від’їзду.
Про це в етері телеканалу “Апостроф” розповіла голова та засновниця антикорупційного центру “Межа” Мартина Богуславець. За її словами, Кравченко міг використати відрядження за кордон, щоб уникнути можливих проблем із правосуддям. Вона вважає, що замість політичного відрядження він створив для себе серйозні юридичні та репутаційні ризики.
Богуславець заявила, що відповідальність за ситуацію має нести і політичне керівництво. На її думку, на Банковій знали про ситуацію навколо Кравченка, але не поспішали подавати до Верховної Ради подання про його відставку.
Вона також назвала неупередженими пояснення про робочий візит Кравченка до Парижа, оскільки перевірила програму конференції, на яку він нібито вирушив, і не знайшла його серед спікерів чи гостей.
Нагадаємо, 5 вересня НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за їхніми даними, очолював один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора. 7 вересня генеральний прокурор подав заяву про відставку.
14 вересня Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, та звинуватив НАБУ і САП у незаконному заволодінні матеріалами проваджень. Того ж дня Президент України Володимир Зеленський звернувся до парламенту з проханням невідкладно підтримати відставку генпрокурора.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив про плани Верховної Ради розглянути відставку 15 вересня. Генеральний прокурор підтвердив виїзд за кордон у відрядження. Державна прикордонна служба не підтвердила і не спростувала інформацію про перетин кордону, пославшись на заборону розголошувати такі дані.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ №905/2026 про відсторонення Руслана Кравченка від посади Генерального прокурора.