Режим аятол пішов ва-банк. Атака на майже усі країни Перської затоки – це насамперед атака проти грошей сімʼї Трампа та бойові дії заради скачку цін на нафту, який може суттєво повпливати на передвиборчий процес у США. Країни Перської затоки є основними фінансовими інвесторами компанії зятя Трампа Джареда Кушнера. Загалом Кушнер оперує інвестиційним капіталом у 4,8 мільярди доларів, 3,5 мільярдами з яких є інвестиціями з боку Саудівської Аравії, ОАЕ та Катару. Щодо цін на нафту: ціна на бензин у США завжди є значним політичним фактором Американської політики. Американська економіка заточена на автомобільну логістику, і підвищення цін на бензин завжди болісно сприймається у США. Так, стримуючим фактором для підняття цін на нафту є позиція ОПЕК, країни якої вже заявили про підвищення видобутку. Окрім того, бачимо втручання Китаю, який тисне на Іран щодо недопущення повного блокування Ормузської протоки. Так як дешеві енергоносії є важливим фактором підтримки економіки Китаю. З фактором грошей складніше. Фактично розрахунок Ірану полягає в тому, що продовження ударів по регіону повинно змусити країни Затоки до тиску на Трампа задля припинення операції та повернення США за стіл перемовин з Іраном до повного знищення військового потенціалу цієї країни. Наскільки цей розрахунок правильний ми не знаємо, так як в нас немає повного розуміння того, на чиєму боці працює математика війни. Не треба забувати, що режим аятол готувався до війни останні чотири десятиліття. Іран – величезна країна. І ми наразі не маємо даних про те, якими запасами ракет та дронів, а головне – пускових систем, оперує Іран. Враховуючи повне панування американської та ізраїльської авіації можемо припустити, що кількість ця зменшується кожної години. З іншого боку є фактор ППО – чи вистачить ракет, пускових та авіаційних платформ для ефективного відбиття атак протягом ще двох днів, тижня, декількох тижнів, тощо. Присутній також фактор нестабільності всередині Ірану – ми просто не знаємо, як союзники працюють з різними групами впливу, розштовхуючи армію та КВІР, тощо. Через це робити прогнози з нашого боку важко. Єдине що можна сказати з впевненістю – що затяжна війна у Перському заливі невигідна Україні.
