Росія нарощує використання реактивних безпілотників «Герань-4» та «Герань-5». Завдяки високій швидкості та вдосконаленим системам наведення ці дрони стали значно складнішими цілями для української протиповітряної оборони. Згідно з даними Financial Times, ефективність перехоплення таких апаратів помітно нижча, ніж у попередніх версій.
Експерти зазначають, що Росія зосередила значні ресурси на розвитку цієї системи, постійно випробовуючи нові конструкції безпосередньо в бойових умовах. Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень Катерина Бондар підкреслила, що Москва спрямувала всі зусилля, кошти та таланти на цей напрямок.
Лінійка «Гераней» бере початок від іранських Shahed, виробництво яких Росія розгорнула у 2023 році. Якщо перші моделі мали швидкість близько 185 км/год, то «Герань-5» здатна розвивати до 600 км/год, доставляючи бойову частину вагою до 90 кг на відстань понад 1000 км. За характеристиками ці дрони дедалі більше нагадують крилаті ракети.
Окрім швидкості, нові варіанти оснащуються тепловізійними камерами, системами наведення зі штучним інтелектом, російськими антенами для протидії РЕБ та китайськими модемами. Директор Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов пояснює, що створення такої виробничої лінії було простішим, ніж випуск складної техніки на кшталт танків, оскільки не потребує унікальних верстатів.
Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат повідомив, що українська ППО перехоплює близько 60% реактивних дронів, тоді як для старіших моделей цей показник сягає 90–95%. Це змушує українських пілотів використовувати винищувальну авіацію та виконувати небезпечні маневри для знищення цілей бортовими гарматами.
Компанія Wild Hornets, що виробляє дрони-перехоплювачі Sting, вже працює над новим рішенням для боротьби з реактивними боєприпасами. Попри вищу вартість порівняно з ранніми моделями, нові «Герані» залишаються дешевшими за ракети «Калібр» чи Х-101, що дозволяє Росії застосовувати їх масово. За словами Фабіана Гоффманна з Норвезького інституту оборонних досліджень, обмеження доступу до іноземних технологій, зокрема китайських двигунів, могло б уповільнити цей процес, проте наразі Росія має потенціал стати найбільшим виробником недорогих крилатих ракет у світі.