Чому Лукашенко уникає участі білоруських військ у війні проти України

Білоруський режим відчуває гостру нестачу ресурсів для переозброєння власної армії, що змушує Олександра Лукашенка дедалі більше залежати від фінансової допомоги Росії. Про це в етері телеканалу “Апостроф” повідомив засновник Білоруського Білого легіону Сергій Бульба.

За словами експерта, попри активну підготовку на території Білорусі, це не свідчить про підготовку до нового наступу на Україну. Як білоруське суспільство, так і силовики не виявляють зацікавленості у прямому втягненні країни у війну. Близько 85% громадян виступають проти участі у будь-яких бойових діях.

Економіка Білорусі перебуває у складному стані через масову еміграцію після 2020 року, яка, за оцінками, охопила від 800 тисяч до 2 мільйонів осіб, що спричинило дефіцит робочої сили. Водночас держава утримує надмірну кількість силовиків, які не створюють доданої вартості, а лише споживають ресурси. У цих умовах замовлення від РФ для оборонно-промислового комплексу стали для режиму способом виживання.

Лукашенко намагався знайти альтернативні джерела фінансування через співпрацю з африканськими країнами та сподівався на угоду з адміністрацією Дональда Трампа щодо експорту калійних добрив. Проте відсутність інтересу з боку Китаю лише посилює залежність Мінська від Москви.

Військову активність на Гомельщині Бульба оцінює як навчання територіальної оборони, а не загрозу наступу. Основні сили ПВК “Вагнер” зосереджені на Гродненщині, поблизу кордонів Польщі та Литви. Загальний потенціал білоруських сил, придатних до бойових дій, становить близько 35 тисяч осіб. Лукашенко розглядає ці підрозділи, зокрема три бригади сил спеціальних операцій, як особисту гвардію та резерв безпеки.

Експерт переконаний, що Лукашенко усвідомлює вразливість білоруської інфраструктури перед ударами у відповідь, тому намагається використовувати будь-які аргументи у переговорах з Москвою, щоб уникнути прямого залучення своїх найбільш боєздатних підрозділів у війну проти України.