Масований удар РФ по фармацевтичних складах у Києві призвів до знищення сотень тонн медикаментів та збитків на суму понад 100 мільйонів доларів. Попри це, дефіциту базових препаратів у столиці наразі не зафіксовано. Про це повідомила Зоряна Скалецька, депутатка Київради та міністерка охорони здоров’я України у 2019–2020 роках. За її словами, від лікарів та пацієнтів не надходило сигналів про нестачу ліків. Проте в аптеках спостерігається ажіотаж: люди масово скуповують препарати без реальної потреби, що нагадує панічне накопичення продуктів харчування. Скалецька наголосила, що завдяки розгалуженій мережі приватних та комунальних аптек доступ до необхідних засобів зберігається. Пацієнтам, які вживають імпортні ліки, експертка радить мати запас на місяць, оскільки логістика таких препаратів є складнішою. Водночас більшість імпортних медикаментів мають українські аналоги. Щодо логістики, то попри пошкодження складів, які слугували хабами для інших регіонів, дистриб’ютори мають можливість диверсифікувати ризики, використовуючи інші приміщення з відповідними температурними режимами. Фармацевтична логістика в Україні вже адаптувалася до воєнних умов, перейшовши на доставку невеликими партіями. Препарати для критичних станів, як правило, закуповуються централізовано для стаціонарів. У разі відсутності ліків у найближчій аптеці, пацієнтам рекомендують користуватися онлайн-платформами для пошуку та замовлення препаратів з інших регіонів. На ціноутворення впливають витрати на оренду, пальне та логістику. Уряд веде переговори з іноземними виробниками, щоб уникнути призупинення поставок. У Києві також існує резерв базових медикаментів, зокрема антибіотиків та кровоспинних засобів, а також формуються запаси для лікарень на осінньо-зимовий період. 5 вересня під час російської атаки двічі постраждав склад компанії Teva, проте персонал не постраждав.
