Активізація повернення українців з полону: нова стратегія Буданова

В Україні спостерігається прискорення повернення військовополонених. За останні два дні на Батьківщину повернулися понад пів тисячі українців: 200 захисників та 302 особи, які перебували в російському полоні протягом тривалого часу, вперше ступили на рідну землю. Експерти пов’язують таку інтенсивність обмінів із новою моделлю роботи, яку запровадив голова Офісу Президента Кирило Буданов. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, під його керівництвом, вже на початку повномасштабної війни почав організовувати обміни, незважаючи на застарілу міжнародну практику, яка передбачає обмін лише після завершення бойових дій. Українська сторона фактично зламала цю традицію, поставивши повернення полонених одним із ключових гуманітарних пріоритетів. Завдяки цьому підходу, українські воїни, які потрапили до російського полону, отримують шанс повернутися додому під час активної фази війни, а не чекати завершення бойових дій. Політичні оглядачі відзначають, що після призначення Кирила Буданова на посаду голови Офісу Президента та його активної участі у міжнародному переговорному процесі динаміка повернення полонених зросла. З початку року Україна провела три великі обміни, що дозволило повернути сотні наших громадян. «Ми бачимо результат, якого добивається наша команда. Адже так було після перемовин в Абу-Дабі, те ж саме маємо після Женеви. Якщо кожен раунд міжнародних зустрічей буде супроводжуватися визволенням українців із російського пекла, це і буде наочним і важливим підсумком будь-яких перемовин», — зазначив політичний експерт Олексій Голобуцький. Таким чином, Україні вдалося не лише активізувати процес повернення полонених, а й продемонструвати новий підхід до гуманітарної дипломатії — коли боротьба за кожного українця стає пріоритетом навіть під час війни.