Дональд Трамп отримав додатковий важелів впливу на економіку Росії, однак успіх цього кроку залежить від рішучості американського лідера скористатися новими повноваженнями. Ухвалений документ дозволяє встановлювати мита до 100 відсотків для держав, які купують російські енергоносії, що зачіпає інтереси Індії та Китаю.
Про це розповів Віктор Шлінчак, який очолює правління Інституту світової політики, під час ефіру програми “Критичне мислення” на Апостроф TV. Закон Ліндсі Грема щодо санкційних обмежень проти Ірану та Росії було підписано Трампом 18 вересня. Цей нормативний акт посилює тиск на російський оборонний і енергетичний сектори, банківську систему, посадовців, а також на так званий тіньовий флот. Окрім цього, документ передбачає заборону на в’їзд до Сполучених Штатів для низки військових чиновників і Путіна, а також замороження їхніх американських активів.
Головна особливість документа полягає не у прямих обмеженнях проти РФ, а у можливості запроваджувати стовідсоткове мито проти ключних імпортерів російського газу та нафти. За словами Шлінчака, це виводить ситуацію на новий рівень, оскільки йдеться про Індію та Китай. Відповідно, США можуть не забороняти пряму купівлю нафти з Росії, а зробити цей процес надто дорогим для Пекіна чи Нью-Делі через запровадження надвисоких мит на їхній експорт до Штатів.
Сам механізм тарифів не є новиною для Трампа, проте новиною є те, що Росія, яка тривалий час уникала подібних обмежень, тепер опинилася у профільному санкційному законі. На думку Шлінчака, перед главою Білого дому постає непроста дилема. Застосування цього інструменту на максимум може непередбачувано вплинути на нафтовий ринок і вартість пального для американських виборців.
Якщо ж закон не буде задіяний, критики дорікатимуть Білому дому за те, що Конгрес витратив півтора року на розробку санкцій, які знову не зачеплять Москву у вирішальний момент. Окремою темою є Китай. На 24 вересня запланована зустріч Трампа з Сі Цзіньпіном у Білому домі, і питання постачань російської нафти може доповнити порядок денний переговорів, де вже є штучний інтелект, технології та торгівля.
Водночас експерт закликає не поспішати з висновками про те, що наступного дня після підписання закону Трамп почне вводити стовідсоткові мита проти Китаю. Володіння інструментом залякування часто виявляється ефективнішим за негайне його застосування. Закон також дає президенту свободу у питанні винятків та право зупинити санкції після укладення мирної угоди.
Подібні норми роблять санкції предметом торгу, що добре розуміють у Москві. Кремль 15 вересня відкрито оголосив про бажання скасувати міжнародні санкції на додачу до припинення ударів по енергетиці. Згодом, 17 вересня, Пєсков заявив, що новий американський закон створить перешкоди для мирного врегулювання.
Логіка Кремля полягає в тому, що перспектива зняття санкцій в рамках домовленостей дозволяє затягувати переговорний процес і переконувати Трампа, що нові обмеження лише віддаляють мир. Оскільки вибори до Конгресу наближаються, проблема цін на пальне негативно впливає на рейтинг Трампа.
Саме тому, за словами Шлінчака, американський президент публічно закликає Україну зменшити кількість атак на російські нафтопереробні підприємства, пов’язуючи глобальний дефіцит дизелю з війною. Середня вартість дизельного пального в США вперше перевищила позначку в 6 доларів за галон.
Виходить парадоксальна ситуація: маючи закон для тиску на енергетичні доходи РФ, Трамп водночас просить Україну зупинити удари по НПЗ через високу ціну на дизель для американців. Додатково ситуацію ускладнює війна на Близькому Сході, через яку російську нафту складно замінити на ринку. Через це чимало демократів виступили проти закону, вбачаючи у ньому додатковий важіль тарифного впливу в руках чинного президента.
Лідер демократичної меншості в Палаті представників Хакім Джефріс зазначав, що закон містить чимало лазівок, які дозволять Трампу уникнути реального тиску на Росію, зберігши при цьому право на введення нових тарифів. Таким чином, суперечки точаться не навколо необхідності тиску на Москву, а про те, хто саме контролюватиме санкційні важелі.
У результаті Трамп отримав інструмент, який дозволяє одночасно стримувати доходи Росії від нафти, вести торг із Китаєм, чинити тиск на Індію та демонструвати виборцям прагнення завершити війну. Головне питання полягає в тому, чому американський лідер надасть перевагу — подальшому торгу чи використанню важеля впливу. Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявляв, що через війну з Україною Росія втратила контроль над власним виробництвом дизелю.