Європейський регіон відстає від стрімкої еволюції повітряної та безпілотної війни, а відбиття масованої ракетної агресії РФ здатне стати важким випробуванням для чималої кількості членів Альянсу. Про це в інтерв’ю виданню The Guardian повідомив очільник Латвії Едгарс Рінкевичс. За його твердженням, протистояння безпілотників на українській території набирає надзвичайно швидких темпів. Політик підкреслив, що поточні методи підготовки до повітряних зіткнень здатні застаріти вже до середини 2027 року. Латвійський лідер звернув увагу на гострі труднощі з протиракетним, протидроновим та протиповітряним захистом не лише в українській державі, а й у європейському просторі загалом та в країнах НАТО. На його переконання, раптова атака РФ за допомогою кількох ракет наразі створила б серйозні проблеми для чималого переліку європейських держав. Окремою перешкодою Рінкевичс назвав зволікання із забезпеченням дефіцитними ракетами для комплексів Patriot та інших елементів ППО. Раніше Сполучені Штати Америки обговорювали передачу виготовлення систем Patriot Україні та європейським партнерам, проте відповідний контракт ще не підписано. За інформацією президента Латвії, переговорний процес триває, зокрема стосовно ліцензування та технічних нюансів. Рінкевичс також висловив думку, що недавні інциденти з ракетами й дронами, кінетичні загрози та диверсії є спробою Росії протестувати здатність Європи підтримувати Україну й надалі. Водночас він виключив сценарій прямого конвенційного вторгнення РФ, проте закликав не втрачати пильності щодо інших потенційних загроз. Окрім цього, він припустив, що завершення місцевих виборів може супроводжуватися активізацією російської мобілізації, а зимовий період принесе спроби посилити тиск на українському фронті та знизити рівень допомоги Києву з боку союзників. Варто нагадати, що 15 вересня винищувачі повітряної поліції Альянсу перехопили та знищили над Литвою російський безпілотник, який перетнув кордон з боку Білорусі. Пізніше з’ясувалося, що це був апарат «Гербера», який збився з маршруту.
