Естонський уряд готовий ухвалити рішення про негайне перекриття кордону з Російською Федерацією, якщо зміниться безпекова ситуація, зокрема при оголошенні загальної мобілізації в цій країні. Про це заявив прем’єр-міністр Крістен Міхал на спільній урядовій пресконференції з міністром закордонних справ Маргусом Тсахкною, посилаючись на інформацію видання ERR. Очільник уряду наголосив, що Таллінн постійно моніторить обстановку в РФ, де щомісяця втрати у війні становлять від 30 до 40 тисяч військових пораненими й загиблими, через що агресор буде змушений вживати нових заходів для продовження боїв, до чого мають заздалегідь готуватися держави ЄС та НАТО. За словами Міхала, швидкість реагування залежатиме від поточних загроз: закрити прикордонні пункти можна миттєво, як це вже робили раніше під час заворушень на кордоні, і міністр внутрішніх справ разом із Департаментом поліції та прикордонної охорони мають для цього всі можливості, враховуючи при цьому принцип взаємності. Своєю чергою, очільник МЗС Маргус Тсахкна підтвердив, що Кабінет міністрів з питань безпеки систематично аналізує різні сценарії поведінки Росії, яка залишається головним джерелом загрози, з огляду на урядові документи про можливу мобілізацію. Нагадаємо, що в Естонії вже зменшили час роботи пунктів перетину та встановили повний митний контроль, хоча раніше ідеї повного закриття кордону не мали достатньої підтримки всередині країни.
Тим часом Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що російський диктатор Володимир Путін готує чергову хвилю мобілізації з метою розширення масштабів агресії проти України до настання осені, а також готує нові обстріли українських міст. Український лідер окреслив два сценарії на зимовий період: пріоритетні переговори щодо закінчення війни або подальше продовження бойових дій із залученням додаткових ресурсів та посиленням мобілізаційних процесів, про що він згодом дізнався з даних розвідки. Згідно з цією інформацією, Кремль планує приховано мобілізувати від 300 до 500 тисяч громадян, оскільки очільник РФ не має наміру зупиняти війну і прагне посилити мобілізацію після вересневих виборів.
Російська служба BBC повідомляла, що в РФ офіційно відкидають плани проведення мобілізації для поповнення армії, наполягаючи на тому, що потреби фронту покриваються контрактниками, тоді як західні експерти вказують на проблеми з набором та дефіцит боєздатної піхоти. Водночас, за даними Інституту вивчення війни (ISW), у Кремлі обговорюють різні варіанти осінньої мобілізації, хоча остаточного вердикту Володимир Путін ще не ухвалив, хоча влада вже формує необхідні умови для такого кроку. Крім того, Центр протидії дезінформації зазначав, що російська православна церква почала готувати ідеологічне підґрунтя задля активізації мобілізації.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя назвав чутки про масову мобілізацію безпідставними та запропонував дочекатися завершення виборів. Проте керівник ЦПД при РНБО Андрій Коваленко зазначив, що в Росії вже спостерігається посилення прихованої мобілізації, масштаби якої можуть вплинути на рішення Путіна щодо оголошення загального призову на початку жовтня. Наприкінці серпня постійний представник України при ООН Андрій Мельник під час виступу в Раді Безпеки закликав росіян виїжджати з країни через загрозу нової примусової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми РФ. Згодом, 7 вересня, начальник ГУР МО України Олег Іващенко заявив, що Росія готується додатково залучити до війська близько 600 тисяч осіб протягом 2026–2027 років, плануючи призивати приблизно по 300 тисяч військовозобов’язаних щороку. На тлі парламентських виборів у Росії також посилюється тривога суспільства через наслідки розв’язаної Кремлем війни, яка стає ближчою для громадян через регулярні удари далекобійних безпілотників усередині країни.