Росія збільшує виробництво реактивних ударних безпілотників та розробляє нові платформи, які стають складнішою мішенню для української протиповітряної оборони. Водночас Україна активно працює над створенням дронів-перехоплювачів, проте для їх масового випуску та забезпечення ними Сил оборони знадобиться від кількох місяців до пів року. Про це в етері телеканалу “Апостроф” розповів експерт з питань розвитку озброєння та новітніх технологій Богдан Долінце.
За словами фахівця, збільшення кількості реактивних дронів під час нещодавньої атаки було прогнозованим. Росія намагається масштабувати випуск подібних засобів ураження та розвиває нові платформи.
Долінце зауважив, що йдеться про такі реактивні безпілотники, як “Бандероль”, “Гербера-5” та інші розробки, а також про літаки-мішені, які застосовуються для імітації крилатих ракет.
“Щодо зростання кількості реактивних ударних дронів в останній атаці, то це є очікуваним чинником. Ми бачимо, що дійсно ворог на сьогоднішній день докладає всіх зусиль для масштабування виробництва реактивних ударних дронів”, — зазначив експерт.
Він також повідомив, що чимало українських виробників заявляють про певні успіхи в розробці дронів-перехоплювачів. Поодинокі випробування можуть завершуватися невдало, однак це не зупиняє розвиток технології.
Після створення ефективного перехоплювача необхідно налагодити його масове виробництво, підготувати операторів та розробити практику застосування.
“Ми бачимо, що ціла низка українських виробників заявляє щодо прогресу в частині розробки безпілотників-перехоплювачів, ось і в цілому варто очікувати, що попри точкові невдачі так, що наша дана технологія вже розвивається незалежно від результатів окремо взятого виробу чи окремо взятого виробника”, — сказав він.
Для насичення Сил безпеки та оборони такими засобами знадобляться тисячі одиниць, адже російські дрони здатні змінювати маршрути, а одного перехоплювача не завжди вистачає для гарантованого знищення цілі. Перші результати масштабування систем можуть з’явитися за кілька місяців, а повне забезпечення Сил оборони — зайняти до пів року.
Окремі російські платформи вже здатні розвивати швидкість до 700–750 км/год. Оскільки РФ продовжує вдосконалювати ці засоби, надалі їхня швидкість може наблизитися до показників звичайних крилатих ракет — близько 800–1000 км/год.
Це створює додаткові виклики для ППО: якщо швидкість цілей зростатиме, реактивні дрони-перехоплювачі можуть стати недостатньо ефективними, і Україні доведеться розробляти перехоплювачі ракетного типу.
Водночас Росія зберігає значний потенціал для масованих атак, зокрема володіє запасами ракет Х-101 і продовжує їх виробництво.
Точний задум російського командування залишається невідомим, але для накопичення та підготовки засобів до масштабного удару ворогу зазвичай потрібно близько 5–7 днів.
“І вже до такої атаки насправді ворог може бути готовий, що найбільше до найближчих вихідних або там порядка 5–7 днів — зазвичай це той час, який необхідний ворогу для того, щоб накопичити та підготувати до такої атаки”, — підсумував експерт.
“Апостроф” нагадує, що у ніч на 17 вересня Київ зазнав атаки безпілотників і ракет. У кількох районах міста пошкоджено житлові та нежитлові будівлі, офіси й склади. Кількість постраждалих зросла до 12 осіб, серед них двоє дітей.