Світ опинився на небезпечній відстані від нової ядерної катастрофи, а поведінка політичних лідерів свідчить про недостатню увагу до уроків минулого. Про це йдеться в матеріалі The Independent із посиланням на міжнародних експертів, які оцінюють ситуацію навколо Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій.
Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, який працював у зоні аварії на ЧАЕС у 1986 році, зазначив, що масштаби тієї катастрофи виходили за межі будь-яких підготовлених сценаріїв. За його словами, нинішні події викликають серйозне занепокоєння, адже ризик повторення подібних трагедій знову зростає.
На його думку, дії Росії становлять загрозу не лише для України, а й для ширшого регіону, оскільки нехтування досвідом Чорнобиля може спричинити масштабні наслідки.
Від початку повномасштабного вторгнення російські війська неодноразово діяли поблизу українських ядерних об’єктів. Зокрема, повідомлялося про запуски ракет і безпілотників у районі ЧАЕС. Запорізька атомна станція, яка перебуває під окупацією, також не раз втрачала зовнішнє електропостачання, необхідне для безпечної роботи.
Особливе занепокоєння викликали окремі інциденти. Серед них — повідомлення про пошкодження захисної конструкції над зруйнованим енергоблоком ЧАЕС, а також регулярні перебої в роботі систем безпеки на Запорізькій АЕС.
Президентка організації “Бюлетень вчених-атомників” Александра Белл наголосила, що навіть через десятиліття після Чорнобильської катастрофи світові лідери не демонструють достатньої рішучості у зниженні ядерних ризиків. За її словами, людство вже наблизилося до кількох потенційно небезпечних сценаріїв, які можуть мати серйозні наслідки.
Експерти окремо вказують на технічні ризики. Запорізька АЕС потребує стабільного електропостачання для роботи систем безпеки, однак його неодноразово втрачали. Додатково ситуацію ускладнюють обмежений доступ до обслуговування обладнання та нестача кваліфікованого персоналу.
Ще одну загрозу створюють повідомлення про мінування території станції та наміри інтегрувати її в енергосистему Росії. Фахівці вважають, що будь-які спроби перезапуску реакторів у таких умовах можуть бути вкрай небезпечними.
Експерти також звертають увагу на ширшу тенденцію — посилення ролі ядерного фактору у глобальній політиці. За їхніми оцінками, світ поступово входить у нову фазу, в якій ризики застосування або інцидентів із ядерними об’єктами стають вищими.
На це вказує і символічний “Годинник Судного дня”, який у 2026 році показав рекордно близький до критичного рівень. Аналітики зазначають, що в минулому навіть у періоди гострих протистоянь держави знаходили механізми для зниження напруги, але нині такої координації бракує.
Фахівці підсумовують: без активніших дій міжнародної спільноти ризик серйозних ядерних інцидентів лише зростатиме.