Ірландія розпочинає процес обмеження соціальної допомоги українським біженцям, поступово переводячи їхній статус до категорії трудових мігрантів. П’ятий рік війни змушує уряди країн ЄС переходити до більш практичних рішень, скорочуючи соціальні виплати та доступ до безкоштовного житла, щоб заохотити людей до виходу на ринок праці або повернення додому. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. Експерт підкреслив, що Європа поступово переходить до більш практичної моделі, зменшуючи соціальні витрати на іноземців. За його словами, такі ініціативи, зокрема нові підходи в Ірландії, свідчать про тенденцію, коли українських біженців дедалі частіше сприймають як трудових мігрантів. Ті, хто працює та сплачує податки, не відчують значних змін, тоді як ті, хто покладається переважно на соціальні виплати, можуть зіткнутися з їхнім обмеженням та зменшенням доступу до житла. Це, на думку експерта, спонукатиме або до виходу на ринок праці, або до повернення в Україну. “П’ятий рік війни. Це, мабуть, є головною відповіддю на ці рішення, які зараз будуть прийматися в Європі. Європа більше не може собі дозволити або не хоче утримувати за рахунок платників податків мільйони людей, які прибули з інших країн”, — зазначив Василь Воскобойник. Експерт пояснив, що ці рішення в першу чергу стосуються тих, хто обрав шлях соціального утримання, а не інтеграції в ринок праці. Воскобойник також наголосив, що ставлення до українців варіюється в залежності від країни. Наприклад, Польща та Чехія мають тривалий досвід трудової міграції з України, тому там українці швидше інтегруються в ринок праці. Натомість у країнах з переважною соціальною підтримкою частина біженців менш активно працевлаштовується. Саме тому деякі держави, зокрема Ірландія, починають переглядати свої підходи до витрат на іноземців, зосереджуючи увагу на власних громадянах. “Польща і Чехія залучали трудових мігрантів з України ще до початку військових дій. Це призвело до того, що українці, які їхали до Польщі та Чехії, одразу усвідомлювали: приїжджаємо і починаємо працювати. Натомість ті, хто обирав країни з безкоштовним житлом і соціальними виплатами, не поспішали соціалізуватися. І тому Ірландія, як менша країна, ухвалює такі рішення. Хоча я впевнений, що гроші в них є, але вони хочуть витрачати їх в першу чергу на своїх громадян”, — зауважив фахівець. Він також зазначив, що питання повернення людей в Україну залишається складним і залежить від багатьох факторів: безпеки, житла та економічних перспектив. “Я не вважаю, що в нас є регіони, які більш безпечні чи менш безпечні. При поверненні люди враховуватимуть головний економічний фактор. Чи зможуть вони забезпечити собі належний рівень життя? Чи буде їм легше виїхати з Ірландії до Німеччини або Польщі, де вони зможуть заробляти більше, ніж в Україні, і забезпечувати собі життя?” — підкреслив голова Офісу міграційної політики. На думку експерта, Україна зараз стикається з серйозним викликом: коли Захід починає “виштовхувати” мігрантів, держава повинна створити умови для їхнього повернення саме додому, а не до інших країн ЄС. “Ми опиняємося в дуже цікавій ситуації. Захід поступово починає виштовхувати українців. І чи зможемо ми, як країна, створити умови, щоб люди поверталися саме в Україну, а не просто змінювали країни перебування? Люди, які стоятимуть перед вибором — повертатися чи ні, — порівнюватимуть те, що вони мають за кордоном, з тим, що отримають, повернувшись в Україну”, — зазначив Воскобойник. “Апостроф” повідомляв, що влада Ірландії готує фінансовий пакет стимулів для українців, які добровільно вирішать повернутися до України. Без масштабного повернення українців з-за кордону економічне відновлення країни буде обмеженим, а демографічні виклики лише посилюватимуться. За оцінками експертів, протягом п’яти років після завершення війни додому можуть повернутися лише до 30% громадян, які виїхали.
