Кабінет Міністрів України готує нову пенсійну реформу, метою якої є підвищення добробуту літніх українців. Планується, що поряд із нинішнім солідарним рівнем пенсійного забезпечення з’являться ще два: базовий та накопичувальний. “Апостроф” розглянув пропозиції уряду та ризики, пов’язані з впровадженням змін у пенсійній системі. У рамках реформи уряд має намір відмовитися від обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи. Про це в інтерв’ю Forbes повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін. За його словами, нова модель пенсійної системи включатиме три основні елементи. Перший — базова виплата, яка надаватиметься після досягнення певного віку. Її мета — запобігти бідності серед людей похилого віку, які з різних причин отримували низькі доходи. Сьогодні такі пенсії не покривають навіть основних потреб, і нова система має це виправити, зазначив міністр. Другий елемент — страхова складова, яка повинна стати більш справедливою, оскільки залежатиме від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених внесків: “Вона не буде прив’язана до конкретного року виходу на пенсію чи середнього рівня заробітної плати”. Третій елемент пенсійної реформи — перетворення спеціальних пенсій на професійні пенсійні схеми, зокрема для прокурорів, суддів та деяких інших категорій громадян. “Ці витрати не повинні покриватися за рахунок солідарної системи чи державного бюджету, з якого фінансуються інші потреби”, — підкреслив Денис Улютін. Найважливішим аспектом майбутньої пенсійної реформи є відмова від обов’язкового накопичувального рівня. “Ми хочемо запровадити добровільну систему з автоматичним зарахуванням. Спочатку всіх автоматично включатимуть до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але людина зможе відмовитися від цієї опції. В такому разі вона повинна усвідомлювати, що отримуватиме виплати лише з солідарної системи”, — пояснив міністр. За його словами, подібна модель вже існує в Польщі. “Досвід європейських країн показує, що обов’язкова накопичувальна система не є ефективною”, — резюмував міністр. Світовий банк визначає п’ять рівнів пенсійного забезпечення. “Є базовий рівень, який не залежить від того, чи працювала людина. В наших грошах — це приблизно 2000 грн. Перший рівень — солідарний, це те, що ми сплачуємо ЄСВ. Другий — також обов’язковий — держава зобов’язує громадян накопичувати на пенсію. Третій рівень — добровільний — це те, що у нас через НПФ (недержавні пенсійні фонди — “Апостроф”) — громадянин може платити сам за себе, хоча найчастіше це робить роботодавець. Четвертий та п’ятий рівні — це так званий нефінансовий рівень, коли йдеться про інфраструктуру, пільги — наприклад, безкоштовний проїзд або будинки для літніх людей”, — розповів експерт з пенсійних питань Тарас Козак. В Україні дискусії щодо накопичувального рівня тривають вже багато років. За цей час було сформовано перший рівень — солідарний, а також третій — добровільний накопичувальний (яким користується менше ніж 900 тис. людей). Здавалося, що альтернативи запровадженню другого — обов’язкового накопичувального — рівня пенсійної системи немає. Але тепер уряд, здається, вирішив запровадити його у форматі “лайт”. Як зазначає Тарас Козак, замість трирівневої пенсійної системи пропонується “2,5-рівнева”. Також викликає подив заява міністра соцполітики Дениса Улютіна про те, що досвід європейських країн довів неефективність обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. “Є випадки, коли вона не спрацювала, і з цим можна погодитися, — говорить Тарас Козак. — Були випадки, коли від неї відмовились, наприклад, Польща, але й там, не те, що відмовились, — скоріше, скоригували. Але те, що накопичувальна система є неефективною, — я думаю, що більшість західних країн з цим не погодяться”. Схоже, нинішній уряд дійсно хоче скористатися польським досвідом пенсійного забезпечення. “Польща пройшла обов’язковий період (з накопичувальними пенсіями), а потім сказала – далі добровільно”, — розповідає колишній заступник глави Пенсійного фонду України Віктор Колбун. “Їхньою проблемою було те, що система обліку виявилась недостатньо підготовленою для того, щоб вчасно розносити по індивідуальних рахунках всю необхідну інформацію — ми ж розуміємо, що це аналітичний облік, оскільки всі активи або у цінних паперах, або на банківських рахунках, які належать ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych — Управління соціального страхування — “Апостроф”), або у недержавних пенсійних фондах. В результаті люди досить довго не бачили своїх накопичень. Це викликало серйозний суспільний резонанс”. На думку експерта, якщо накопичувальний рівень не буде обов’язковим, він просто не спрацює. Існують також інші ризики: “Якщо це буде введено централізовано — з єдиним накопичувальним фондом, де держава зможе приймати рішення, може виникнути конфлікт інтересів, оскільки у держави є бюджетні завдання, і в критичні моменти вона може втручатися”. В будь-якому випадку, не можна запроваджувати накопичувальний рівень до завершення війни, впевнений Віктор Колбун. “Проте, виходячи з умов, які будуть зафіксовані на момент закінчення війни, правомірно буде поставити питання, щоб якусь частину податків — скажімо, 2% — людина перераховувала у накопичувальний фонд, так само як і роботодавець”, — розмірковує експерт. “Тоді можна буде серйозно говорити про якісне запровадження накопичувальної пенсійної системи. І на етапі розвитку країни вона зможе приносити велику користь, оскільки ці накопичення можна буде інвестувати в інфраструктуру, бізнес, виробництво”. Денис Улютін, коментуючи проект пенсійної реформи, згадував про базову соціальну виплату, яка, нагадаємо, відповідно до класифікації Світового банку, є нульовим рівнем пенсійної системи. Проте, до цього є питання. “Зараз у нас несправедлива система — у нас є мінімальна пенсія, і люди, які заслужили цю пенсію, її гарантовано отримують. Але тим, хто, згідно з розрахунками ЄСВ отримують менше, ніж мінімальну, дотягують до мінімальної — їм доплачують за рахунок Пенсійного фонду”, — зазначає Тарас Козак. Він вважає, що людина, яка сплачувала єдиний соціальний внесок (ЄСВ), або за яку це робив роботодавець, також має право на базову виплату. Віктор Колбун погоджується з тим, що базову пенсійну складову мають отримувати всі — чи майже всі українські пенсіонери. “Базова соціальна виплата має стосуватися 90-95% пенсіонерів (за виключенням найбагатших), і при цьому вона має бути однаковою — це фундамент, на який ставиться диференційована страхова пенсія, залежно від того, хто що зміг заробити”, — говорить експерт. “Зараз у нас близько 50-60% пенсіонерів отримують пенсії від середнього рівня і нижче. Якщо ми для них введемо базову пенсію, ми знищимо диференціацію”. Але наразі з цим питанням повної ясності немає, як і з рештою, оскільки законопроект про пенсійну реформу ще доопрацьовується урядом. Таким чином, українці залишаються без базової пенсійної виплати та накопичувальної пенсії. При цьому ключовим залишається питання фінансування, якого завжди не вистачає.
