Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента України, зазначила, що у 2022 році, коли Україна ініціювала створення Спеціального трибуналу за злочин агресії Росії, партнери сміялися в обличчя. Наразі до цієї ініціативи приєдналися 15 країн, а в Гаазі вже працює підготовча команда. У інтерв’ю “Апострофу” Мудра розповіла про поточний стан Спецтрибуналу, можливу дату його запуску, участь України у виборах суддів до МКС, а також про співпрацю з Європою та США щодо санкцій проти Росії.
Президент України готовий зустрітися з Путіним, і Україна очікує на прибуття представників США, таких як Віткофф, Кушнер та Ліндсі Грем, який ініціював законопроєкт щодо санкцій. Україна відкрито заявляє про готовність до перемовин, але питання, чи готова Росія, залишається риторичним.
Санкції проти російської нафти є важливими не лише з політичної точки зору, а й для стримування агресії. Послаблення санкцій може надати Росії додаткові ресурси для ведення війни, що є загрозою не лише для України, а й для Європи.
Можливість того, що США не продовжать санкції, теоретично існує, адже санкційна політика є внутрішньою справою. Однак, послаблення санкцій буде сприйнято як сигнал слабкості Заходу, що може спонукати Росію до подальшої агресії.
Україна працює в трьох напрямках: дипломатичному, наданні доказів обходу санкцій та альтернативних механізмах тиску. Українські розвідувальні служби надають докази обходу санкцій, а також пропозиції щодо посилення санкційного тиску.
Очікується 20-й пакет санкцій, і Україна сподівається на позитивні результати своєї роботи. Співпраця з Конгресом США та європейськими країнами значно покращилася, і Україна активно працює над покращенням комунікації з релігійними організаціями.
Щодо санкцій з боку Європейського Союзу, Україна робить все можливе, щоб отримати підтримку. Європа починає усвідомлювати загрозу, і дискусія про 20-й пакет санкцій триває.
Мудра підкреслила, що Україна не лише продає дрони, а й ділиться досвідом ведення сучасної війни. Сигнали підтримки від європейських партнерів стають все більш очевидними.
Стосовно Спеціального трибуналу, юридична робота триває з 2022 року. Наприкінці 2022 року була прийнята резолюція Генасамблеї ООН про створення міжнародного компенсаційного механізму. У 2025 році Україна підписала угоду з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу.
Зараз триває процес політичного схвалення участі 15 країн у розширеній частковій угоді, що дозволить створити секретаріат трибуналу. Передова команда вже працює в Гаазі з 1 січня цього року, а Європейський Союз виділив 10 млн євро на її діяльність.
Перемовини з Нідерландами тривають, і питання безпеки для трибуналу є важливим. Очікується, що у травні часткова угода буде схвалена міністрами закордонних справ Ради Європи. Серед країн-учасниць є Велика Британія, Німеччина, Іспанія та інші.
Для старту трибуналу потрібно 25 ратифікацій, з яких 15 вже отримано. Процедури ратифікації можуть зайняти від шести місяців до року.
Щодо виборів суддів до Міжнародного кримінального суду, Україна подала свого кандидата, що може пришвидшити реалізацію трибуналу. МКС розслідує воєнні злочини, але не має юрисдикції щодо злочину агресії. Проте, матеріали, які вже є в МКС, будуть використані для Спеціального трибуналу, що скоротить час на доведення злочинів.
Москва нервує з приводу можливих репарацій, адже конфіскація російських активів може бути використана для компенсації Україні. Якщо міжнародна спільнота підтримає це рішення, шанси Москви оскаржити його в судах будуть мінімальними.