Ідея Спецтрибуналу: виклики та досягнення України

Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента України, поділилася, що у 2022 році партнери України не сприймали серйозно ідею створення Спецтрибуналу для розслідування злочину агресії Росії. В інтерв’ю “Апострофу” вона зазначила: “Коли в 2022 році ми почали говорити про відповідальність Російської Федерації за агресію, як фінансову, так і юридичну, з нами ніхто не хотів розмовляти. Нам в обличчя сміялися”. Мудра підкреслила, що аргументи проти ідеї базувалися на відсутності прецедентів створення трибуналів під час війни, і 2022 рік пройшов у таких обговореннях. Проте в кінці 2022 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про створення міжнародного компенсаційного механізму за воєнні збитки, а в 2025 році Україна підписала угоду з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу. Посадовиця зазначила, що перед цим тривала кропітка юридична робота над погодженням статуту трибуналу. Серед проблемних питань були питання імунітету “трійки” (глави держави, глави уряду та глави МЗС), заочних проваджень, юрисдикції та можливості створення гібридного трибуналу з українським елементом. Уся ця робота була завершена, і тепер необхідно, щоб 15 країн ухвалили політичне рішення щодо створення трибуналу. Як повідомляв “Апостроф”, 15 квітня Ісландія та Польща приєдналися до угоди про створення Спеціального трибуналу для покарання за злочин агресії проти України.