Президент США Дональд Трамп, який часто називає себе «майстром укладання угод», вирішив загострити ситуацію з Іраном, оголосивши про морську блокаду іранських портів. У контексті складнощів у переговорах з Тегераном цей крок виглядає як перехід до більш жорсткої політики. Як зазначає Financial Times, така стратегія може мати негативні наслідки для Сполучених Штатів. Різке обмеження судноплавства через Ормузьку протоку вже призвело до зростання світових цін на нафту та газ, а подальша ескалація лише підсилює цей тренд. Окремо підкреслюється ризик нових атак Ірану на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки. За оцінками аналітиків, Тегеран вважає, що час працює на його користь. Тривале збереження обмежень у стратегічному морському коридорі може збільшити економічний і політичний тиск на США та їхніх союзників, що потенційно посилить позиції Ірану у разі відновлення переговорів. У статті також зазначається, що наслідки конфлікту вже відчутні для глобального енергоринку. Під час загострення ситуації в регіоні значна частина світових постачань енергоносіїв опинилася під загрозою або була втрачена, що підвищує ризики тривалого дефіциту. Глава Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль попереджає, що нинішня криза може перевищити нафтові шоки 1970-х років, які призвели до тривалої інфляції та економічних рецесій у багатьох країнах. Також зазначається, що наслідки можуть вийти далеко за межі енергетичного сектору. Подорожчання пального вплине на авіаперевезення та туристичну галузь, дефіцит промислових газів може ускладнити виробництво електроніки, а перебої з постачанням добрив здатні посилити продовольчу інфляцію в глобальному масштабі. У відповідь на провал переговорів з Іраном президент США Дональд Трамп оголосив про морську блокаду Ормузької протоки, що потенційно може призвести до захоплення будь-яких суден, які сплачують мита Тегерану. Така операція загрожує подальшою дестабілізацією світових енергетичних ринків та може спровокувати новий сплеск цін на нафту.
