Спогади про маму: Андрій Бєдняков вшановує пам’ять

Телеведучий Андрій Бєдняков зворушливо вшанував пам’ять своєї матері, яка пішла з життя під час облоги Маріуполя. Після того, як місто було оточене російськими військами на початку повномасштабного вторгнення, жінка впала в кому. Хоча її вдалося вивезти з-під обстрілів, 5 квітня 2022 року її серце зупинилося. У четверті роковини її смерті телеведучий присвятив щемливий допис найріднішій людині. На своїй Instagram-сторінці він поділився архівним фото з мамою та відверто розповів про біль втрати, який з роками не зменшується.

“Чотири роки. З кожним роком біль стає ще сильнішим. Я не люблю 5 квітня, але завжди усміхаюся, дивлячись на твої фото. Ти виховала мене достойним хлопцем. Все погане я взяв не від тебе”, – написав він.

Андрій також зізнався, що досі відчуває глибокий біль від втрати і віддав би все, щоб ще раз почути її голос. “Мені не вистачає тебе. Я би віддав все, щоб ти зателефонувала. Або ж я приїхав би до тебе на машині. 180 на годину. Щоб вдома. Щоб окрошка. Щоб котлети. І щоб ароматний бузок на столі. Ти любила бузок. А я люблю тих, хто любить бузок”, – поділився він.

Окремо Бєдняков звернувся до своїх підписників з важливим проханням – зателефонувати своїм матерям. “Бережіть своїх мам. Я знаю, що багато з вас після моїх постів спонукаються зателефонувати своїм мамам. Поговоріть. Вирішіть конфлікти. Не злитися. Миритися. Чути. Зробіть це сьогодні. Я знаю, ти прочитаєш. Я хочу, щоб ти зателефонував своїй. Написав своїй. Заїдь поговорити. Розтопіть лід. Ви можете бути не холодними. Робіть кроки назустріч. Бо потім ці кроки не можна буде порахувати”, – наголосив Бєдняков.

На завершення ведучий знову звернувся до мами зі щемливими словами: “Я люблю тебе, Валентино Миколаївно. Сильніше. Більше. До неможливості. Як завжди в шапці, а куртка прикриває попу”. Раніше Андрій Бєдняков розповідав, що його мама довго хворіла, але війна значно погіршила її стан. Постійні обстріли та стрес остаточно підірвали здоров’я жінки. “Маму вдалося вивезти і поховати по-людськи, але, на жаль, теж на непідконтрольній Україні території, – розповідав він у червні 2022 року. – Але, як мені сказала сестра: “Я не зробила це біля під’їзду, як ховали своїх родичів люди нашого двору та всього міста”.