В Україні планується впровадження ряду податкових змін, що стосуються цифрових платформ, міжнародних посилок та військового збору. Головною метою є не створення додаткового тиску на прозорих підприємців, а виведення з тіні великих гравців, які маскуються під малий бізнес. Оновлені правила оподаткування посилок також мають на меті вирівняти умови для українських виробників, які наразі програють конкуренцію дешевим імпортним товарам. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив народний депутат України від фракції “Слуга народу” Олексій Леонов. Він зазначив, що мова йде не про нові законопроєкти, а про ті, які вже тривалий час обговорюються у профільному комітеті. Зокрема, це стосується оподаткування операцій на цифрових платформах, відомого як “податок на OLX”. Спочатку уряд планував оподатковувати кожну транзакцію, але депутати внесли зміни, передбачивши пільгу — до 2000 євро на рік без оподаткування. Таким чином, акцент робиться на оподаткуванні бізнесової діяльності, а не побутових продажів громадян. Щодо оподаткування міжнародних посилок, Леонов зазначив, що в країнах Європейського Союзу такі норми вже діють з 2021 року. Він підкреслив, що українська митниця готова до цих змін, оскільки активно впроваджує цифровізацію. “З 21-го року всі країни Європейського Союзу оподатковують всі посилки. Протягом чотирьох років війни в Україну надійшло посилок на 180 млрд грн, які не були оподатковані. Таким чином, український виробник, наприклад, виготовляє взуття, сплачує всі податки, а хтось, наприклад, баєр, замовляє посилки з Китаю, не сплачуючи податки, і, звичайно, це шкодить українському виробнику”, — підкреслив нардеп. Щодо військового збору в 5%, Олексій Леонов повідомив, що замість запропонованого Мінфіном “пожиттєвого” варіанту після закінчення воєнного стану планується запровадження на три роки. “Що стосується військового збору 5%, тут є пом’якшення, оскільки спочатку Мінфін пропонував запровадити цей податок пожиттєво після закінчення воєнного стану. Наразі йдеться про три роки. За минулий рік до державного бюджету надійшло майже 163 млрд грн, які повністю йдуть на забезпечення Збройних сил”, — зазначив він. Депутат також підкреслив, що ідея запровадження ПДВ для ФОПів, яку раніше пропонував уряд, є передчасною та економічно невигідною. “Запровадження ПДВ для ФОПів, звичайно, сьогодні не можна реалізувати. Це призведе до великих збитків, і, за підрахунками експертів, ці збитки можуть сягати приблизно 125 млрд грн, а надходження — близько 35-40 млрд. Тому, який сенс у цьому? У Бюро економічної безпеки та податковій службі є достатньо інструментів для розрізнення великого бізнесу від малого. Але чомусь цього не роблять. Сьогодні МВФ пропонує рішення уряду, а уряд хоче, щоб ми, скажімо так, народні депутати, підвищили податки для населення”, — зауважив він. Він також наголосив, що уряду варто звернути увагу на внутрішні резерви, зокрема на значні залишки коштів у місцевих бюджетах, які можуть стати альтернативним джерелом фінансування. “На 1 січня 25-го року, наприклад, залишки в державних місцевих бюджетах складають майже 123 млрд грн. Це гроші, які громади тримають, незрозуміло навіщо. Можливо, уряду слід подивитися в цьому напрямку. Можливо, деякі витрати можна покрити за рахунок цих коштів”, — підсумував політик.