Перед парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться 12 квітня, Віктор Орбан активізує свої антиєвропейські та антиукраїнські заяви, намагаючись утримати владу на фоні зростаючої популярності опозиційної партії “Тиса”. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив молодший аналітик Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ілля Юрчина. Експерт зазначив, що виборчий процес в Угорщині наближається до критичної стадії. За даними видання Politico, опозиційна партія “Тиса” наразі випереджає правлячу “Фідес” приблизно на 10%, що змушує Віктора Орбана вдаватися до радикальних заяв та провокацій. “Станом на сьогодні ми перебуваємо на вирішальному етапі угорських виборів, де в наступному тижні може статися що завгодно… Віктор Орбан боротиметься до кінця і намагатиметься змінити ситуацію на свою користь, зокрема, через нові провокації. І його нещодавня заява у відповідь на критику Дональда Туска про те, що не слід думати про Путіна, є підсумком усієї передвиборчої кампанії партії Фідес та тих наративів, які вони намагалися просувати в угорському дискурсі. Нібито не варто думати про Путіна, адже у нас є такі “вороги” як Київ і Брюссель, які заважають жити звичайним угорцям”, — зазначив Юрчина. Він підкреслив, що це типова пропагандистська стратегія, коли замість прямої відповіді на проблему використовується принцип “а як щодо інших”. Таким чином, угорській аудиторії нав’язується думка, що основні загрози походять не від Росії, а від ЄС та України. Експерт також додав, що Орбан систематично формує образ ворога з таких політичних фігур, як Володимир Зеленський, Урсула фон дер Ляєн та Дональд Туск, і частина угорського суспільства досі підтримує ці наративи. Він також зауважив, що заяви Орбана про нібито розкол Євросоюзу через енергетичну політику є іронічними, адже саме позиція Будапешта часто стає причиною внутрішніх суперечностей у ЄС. Аналітик повідомив, що в Європейському Союзі дедалі частіше лунають заклики до застосування радикальних юридичних заходів проти Будапешта. Зокрема, Швеція висловила готовність розглянути активацію 7-ї статті Договору про ЄС, яка передбачає позбавлення країни права голосу. Проте Ілля Юрчина вважає такі заяви наразі лише елементом політичного тиску. “Я вважаю, що такі заяви зі Швеції чи з будь-якої іншої держави-члена ЄС є нічим іншим, як політичною риторикою. Якщо детально розглянути всі нюанси статті сьомої Договору про ЄС, то це не так просто — просто стукнути по столу і сказати: “Угорщина більше не буде голосувати”. Це вимагає великих бюрократичних процедур і займає чимало часу”, — пояснив він. Окрім бюрократичних перешкод, існує серйозний політичний ризик відсутності консенсусу серед усіх членів блоку. Малі держави, такі як Словаччина чи Австрія, можуть заблокувати цей процес, побоюючись створення прецеденту, який у майбутньому може бути використаний проти них самих. “Чи не виникне ризик того, що інші малі держави-члени ЄС, зокрема Словаччина або Австрія, стануть на бік Угорщини і скажуть, що не хочуть застосовувати статтю 7, бо побоюються цього спіловер-ефекту, цього прецеденту, що право голосу залишиться лише у великих акторів ЄС?” — підкреслив аналітик. Експерт наголосив, що питання реального застосування таких санкцій стане зрозумілішим вже після виборів в Угорщині, тоді як нинішні заяви варто розглядати як елемент політичного тиску та передвиборчої боротьби. “Апостроф” повідомляв, що навіть якщо лідер опозиції Петер Мадяр переможе на виборах в Угорщині цього місяця, він зіткнеться з серйозними труднощами в управлінні країною через складне юридичне та політичне “мінне поле”. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, спираючись на “енергетичну кризу ЄС”, закликав терміново зняти санкції, накладені на російську енергетику. Міністерство закордонних справ України запустило цілодобове “радіо” у відповідь на постійні заяви угорських чиновників.
