Яким чином Європа планує вирішувати питання імпорту нафти з Перської протоки після завершення війни з Іраном? Які будуть відносини між європейськими країнами, США та Іраном після закінчення американської операції? Нещодавно стало відомо, що Франція заборонила військовим літакам Ізраїлю пролітати через свою територію, оскільки вони перевозили американську зброю для використання у війні проти Ірану. Раніше Іспанія та Італія також заборонили американським літакам використовувати свої бази та повітряний простір для цілей, пов’язаних із конфліктом у Перській протоці. Це викликало жорстку реакцію з боку Держдепартаменту США та пост президента Трампа, але наразі немає інформації про зміни в позиції європейців. Відмова європейців підтримувати США у війні проти Ірану може свідчити про те, що вони не вірять у можливість військового розблокування Ормузької протоки найближчим часом. Якщо це так, то ймовірним завершенням війни стане рішення США про виведення військ без розблокування протоки. Президент Дональд Трамп у своєму пості зазначив: «Іран, по суті, знищено! Найскладніше зроблено! Ідіть і здобувайте свою власну нафту!». Коли він говорить, що «це не наша війна», він має на увазі відсутність залежності США від нафти з Близького Сходу. Раніше США дійсно залежали від імпорту нафти з Перської протоки, і для захисту своїх інтересів у регіоні вони будували військові бази. Однак ситуація змінилася, і тепер США більше не потребують цієї нафти. Найбільшу залежність від поставок з Перської протоки мають Китай, Індія, а після 2022 року — країни ЄС. Саме вони, згідно з логікою американського президента, повинні вирішувати питання розблокування протоки. Наразі важко сказати, чи дійсно США виведуть війська без розблокування судноплавства через Ормузьку протоку. Існує така ймовірність, хоча це сприйматиметься як поразка США у війні проти Ірану. Президент США заявив наприкінці лютого: «Ми перемагаємо так сильно, що ми справді не знаємо, що з цим робити». За цією логікою, війна проти Ірану не може закінчитися інакше, ніж перемогою США. Проте, як відомо, слово «логіка» в політиці не є визначальним. Це означає, що незалежно від того, чи вийдуть США з війни, поки південна частина Ірану під контролем іранських військових, Іран продовжить блокувати Ормузьку протоку та контролювати проходження танкерів. Таким чином, вирішення питання поставок нафти залежатиме від переговорів з Іраном. Європейці це усвідомлюють, тому не хочуть навіть мінімально бути залученими до війни проти Ірану, щоб не ускладнювати майбутні переговори щодо проходу своїх танкерів через Ормуз. Саме тому Франція не дозволяє Ізраїлю використовувати свій повітряний простір для транспортування американської зброї. Усе це свідчить про те, що країни ЄС не братимуть участі ні в розблокуванні Ормузької протоки, ні в потенційних морських конвоях для проходу танкерів. Протока заблокована внаслідок війни, яку США розпочали без погодження з європейськими союзниками по НАТО, тому європейці вважають, що не вони повинні її розблокувати. Здається, що країни Європи бачать більше можливостей у домовленостях з новою владою Ірану, ніж у участі у війні, перемога в якій не є очевидною. Наразі зрозуміло, що війна проти Ірану лише поглибить розрив між США та європейськими країнами. Після Гренландії, тарифної війни, скорочення військової допомоги Україні та підриву довіри до НАТО це стане ще одним кроком до руйнування трансатлантичної єдності. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на Мюнхенській конференції заявив, що Захід у тому вигляді, як ми його знали, більше не існує. Те, що ми спостерігаємо зараз, є найкращим підтвердженням цього.
