Шотландський актор Джеймс Макевой презентував свій перший режисерський проект – фільм “California Schemin'” або “Каліфорнійська афера”, який став завершальною подією кінофестивалю в Глазго. Стрічка була показана на трьох екранах кінотеатру в центрі міста, де вона закривала фестиваль. У фінальний вечір Макевой виглядав схвильованим і замість короткого виступу відвідав кожен зал, щоб особисто представити фільм і пояснити, чому ця історія є для нього такою важливою. Джеймс Макевой відомий глядачам завдяки своїм ролям у великих міжнародних проектах і вважається різноплановим та талановитим актором. Серед його знакових ролей – професор Ікс у франшизі “Люди Ікс”, що принесло йому світову популярність, а також персонаж з множинними особистостями у трилері “Спліт”. Інші важливі роботи актора включають драму “Спокута”, де він зіграв Роббі, фентезі “Хроніки Нарнії”, де втілив містера Тумнуса, та серіал “Темні матерії”, де зіграв Лорда Азріела. Фільм “Каліфорнійська афера” заснований на реальних подіях і розповідає про двох друзів з Данді в Шотландії – Гевіна Бейна та Біллі Бойда, які видавали себе за реперів з Лос-Анджелеса і змогли обдурити музичну індустрію, підписавши контракт з великим лейблом у Лондоні. У інтерв’ю The Guardian режисер зізнається, що хотів створити фільм “для людей з тих районів, де я виріс”. Перед прем’єрою він відчував нервозність, сумніваючись у результаті, але глядачі тепло сприйняли стрічку. Фільм поєднує динамічний сюжет, гумор і драму, досліджуючи глибші теми – дружбу, ідентичність і право на власний голос у мистецтві. У центрі сюжету – не лише афера, а й питання, хто має право розповідати історії та як на це впливають упередження. Макевой пояснює, як стереотипи щодо зовнішності, мови чи акценту можуть зменшити людину до чогось меншого. Він ділиться своїм досвідом: “З моїм акцентом я відчував, що перестаю бути людиною з безмежними можливостями і потенціалом – я стаю ‘тим шотландцем’.” Водночас актор підкреслює складність цієї теми, зазначаючи, що, будучи білим чоловіком з Північної Європи, він усвідомлює, що говорити про упередження може бути небезпечно, адже є люди, які пережили значно гірше. Стрічка показує, як після перших відмов герої вигадують нову ідентичність – у 2003 році вони стають реп-дуетом Silibil N’ Brains, повністю змінюючи акцент і біографію. Один з героїв зазначає, що їхній план полягав у тому, щоб згодом розкрити правду і поставити головне питання: “У нас завжди був талант, чому ж нам довелося це робити?” Однак історія розгортається інакше – обман поступово руйнує їхню дружбу. Фільм демонструє, як напруга між бажанням успіху і вірністю собі стає нездоланною. Раніше стало відомо, що Біллі Айліш готує свій акторський дебют в екранізації роману Сильвії Плат. Макевой проводить паралелі між цією історією та своїм досвідом у кіноіндустрії, зазначаючи, що представники музичної індустрії сміялися з них за спробу читати реп з шотландським акцентом, натякаючи на те, що “фолк-музика або, можливо, гітарна група – це все, що ми хочемо від людей, які звучать як ви”. Йому говорили приблизно те ж саме: “Це ті фільми, які ти можеш знімати в Шотландії.” Це стало поштовхом для створення фільму: “Я хочу розповідати історії про людей з середовища, яке я знаю. Але не розумію, чому вони не можуть бути захопливими. Чому вони не можуть бути пригодами?” Він додає, що індустрія часто нав’язує обмежене бачення: “Ось якими є шотландські історії – безробіття, наркотики, алкоголь, домашнє насильство, вся ця клята низка проблем…” “California Schemin'” намагається змінити цей підхід, поєднуючи соціальну тему з драйвовою історією. В одній зі сцен герой кричить під неоновою вивіскою: “Не залишай мене тут, у Шотландії”. Цей момент є іронічним і емоційним – він знайомий багатьом, хто мріє виїхати і змінити своє життя. Макевой також говорить про значення мистецтва загалом: “Ми створюємо мистецтво, щоб бачити себе, досліджувати себе, сміятися над собою, любити себе, ненавидіти себе, досліджувати досвід життя.” Але він зазначає, що не всі представлені в цьому процесі. На його думку, проблема полягає в недостатній кількості контенту: “Я не думаю, що ми створюємо достатньо, щоб задовольнити культурні потреби шести мільйонів людей, які живуть у цій країні.” Фільм також піднімає питання про можливості для акторів: “Є, можливо, п’ять акторів у Шотландії, які можуть запустити проект – і то не факт, якщо дія відбувається в Шотландії.” В результаті “Каліфорнійська афера” стає не лише історією про аферу, а й висловлюванням про ідентичність, культурні обмеження та право бути почутим. Ця історія резонує і з українським досвідом, адже питання мови та акценту довгий час було політизованим і спотвореним. Українську мову намагалися витіснити або звести до чогось “сільського”, тоді як російську подавали як “мову міста” чи “мову еліти”. У такій реальності багато людей відчували тиск змінювати свою мову, звучання і навіть ідентичність, щоб відповідати нав’язаним уявленням про успіх і престиж.
