Тіла, безліч тіл. Куди не глянь – всюди вбиті, закатовані люди: на вулицях, у автомобілях, у будинках. Я бачив багато смертей, але те, що сталося в Бучі, не має аналогів.Убивства жінок і дітей, складання їх у вогнища, розбиті голови, а потім дерев’яні кілки, встромлені в черепи – це не справа маніяків чи психопатів. Це робили звичайні російські солдати. Не одинокі випадки – це масові злочини. Окупанти знищували людей цілими родинами та вулицями. На вулиці Івана Франка ми не змогли знайти свідків – у семи сусідніх будинках усі мешканці були вбиті. Людей, які йшли за водою, снайпери розстрілювали, як мішені на тирі. Київщина 2022 року залишиться в моїй пам’яті назавжди. Я хочу, щоб світ також не забув. Щоб ті, хто сьогодні тисне руки росіянам, побачили, як вони купалися у крові невинних цивільних.Поетапно, крок за кроком ми збираємо докази проти кожного воєнного злочинця. У рамках лише однієї «Бучанської справи» розслідуються обставини загибелі 358 осіб. Ідентифіковано 352 загиблих, тіла яких вже передані родинам. Виявлено 124 найгрубіших злочини, серед яких 84 вбивства та 40 випадків жорстокого поводження з цивільним населенням. Загалом, за злочини в Бучі вже притягнуто до відповідальності 97 військовослужбовців рф, яким висунуто підозри, серед яких 10 командирів.На деокупованих територіях Київщини знайдено 1385 тіл. З них 153 залишаються невпізнаними. Ці дані не є остаточними. Є зниклі безвісти – їхній розшук триває. На момент деокупації ми мали 745 безвісно зниклих осіб, сьогодні залишилося 265.31 березня 2022 року – день визволення Бучі. Я вірю, що рано чи пізно такий день настане для всіх окупованих територій.
