Геополітична нестабільність та зміни в політиці США спонукають заможні європейські країни, такі як Ісландія та Норвегія, розглядати можливість вступу до Європейського Союзу як ключовий засіб забезпечення безпеки. Основними чинниками, які вплинули на ці рішення, стали дії адміністрації Дональда Трампа, зокрема введення мит, загрози територіальній цілісності союзників та сумніви щодо надійності НАТО. Про це повідомляє видання Politico. Дипломати та посадовці ЄС зазначають, що головним мотивом для нових членів є забезпечення захисту, а не економічне збагачення. Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос у коментарі підкреслила, що країни поза межами ЄС дедалі більше усвідомлюють: участь у переговорах в рамках ЄС також забезпечує більшу безпеку та захист. Наприклад, Рейк’явік вже прискорив підготовку до референдуму щодо відновлення переговорів про вступ. Міністр закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір зазначила, що привабливість ЄС сьогодні полягає в його оборонній та економічній безпеці. Подібну позицію займають і в Норвегії. Лідерка норвезьких консерваторів Іне Еріксен Сьорейде пояснила, що НАТО має один набір інструментів, а ЄС — інший, що робить членство в ЄС важливим з точки зору безпеки для Норвегії. Для країн, таких як Україна чи Кіпр, які не можуть приєднатися до НАТО, вступ до ЄС розглядається як єдина доступна гарантія оборони завдяки статті договору про взаємну допомогу. Водночас у самому Євросоюзі тривають дискусії щодо розширення. Прийняття багатих країн, таких як Ісландія чи Норвегія, є фінансово вигіднішим для існуючих членів, оскільки вони стануть донорами бюджету. Натомість щодо бідніших країн-кандидатів існують побоювання через можливі демократичні відступи. Один з дипломатів зазначив, що невідомо, що станеться в цих нових країнах через 10-15 років, і тоді ЄС може зіткнутися з новими викликами, подібними до ситуації з Орбаном. Також було згадано, що майже половина поляків не вірить у можливість виходу країни з Європейського Союзу після парламентських виборів 2027 року.
